Володи́мир Васи́лькович (після 1247 — 10 грудня 1288) — князь володимирський (1269—1288). Представник дому Романовичів, гілки Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Син володимирського князя Василька Романовича. Небіж руського короля Данила. Чоловік брянської князівни Ольги (з 1264), доньки брянського князя Романа Михайловича. Прославився як книжник і будівничий. Особисто переписав щонайменше два Євангелія-апракос і Апостол, редагував літописи.Збудував багато храмів, у які вкладав дорогі ікони та книги у дорогій оправі. Тільки в Любомильську церкву святого Георгія було вкладено 34 книги. Власних дітей не мав, але мав названу доньку Ізяславу. Наприкінці життя страждав на рак. Помер у Любомилі. Похований у Успенському соборі Володимира. Канонізований як святий в Українській Православній Церкві Київського патріархату. Дні вшанування — 10 грудня, 10 жовтня
Володи́мир Васи́лькович (після 1247 — 10 грудня 1288) — князь володимирський (1269—1288). Представник дому Романовичів, гілки Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Син володимирського князя Василька Романовича. Небіж руського короля Данила. Чоловік брянської князівни Ольги (з 1264), доньки брянського князя Романа Михайловича. Прославився як книжник і будівничий. Особисто переписав щонайменше два Євангелія-апракос і Апостол, редагував літописи.Збудував багато храмів, у які вкладав дорогі ікони та книги у дорогій оправі. Тільки в Любомильську церкву святого Георгія було вкладено 34 книги. Власних дітей не мав, але мав названу доньку Ізяславу. Наприкінці життя страждав на рак. Помер у Любомилі. Похований у Успенському соборі Володимира. Канонізований як святий в Українській Православній Церкві Київського патріархату. Дні вшанування — 10 грудня, 10 жовтня