У IV ст. до н.е., після Пелопоннеської війни, у Греції настала доба занепаду та розбрату. Безперервні війни послаблювали грецькі поліси. їхнє господарство зазнавало великих збитків: були знищені сади та виноградники, витоптані поля, зруйновані міста та села, тисячі еллінів загинули або стали рабами. Громадяни часто не могли, та й не хотіли воювати. Тому багато громад використовували для охорони й війни платних найманців.
Занепад традиційних лідерів — Афін і Спарти — збігся в часі з посиленням Македонії.У IV ст. до н.е. царем Македонії став Філіпп ІІ (правив 359-336 pp. до н.е.), який заклав основи могутності своєї держави. Він провів у Македонії низку важливих реформ, збільшив військо й удосконалив його, побудував флот.
Для проведення реформ потрібні були кошти. З цією метою Філіпп II захопив золоті рудники у Фракії і почав чеканити золоті монети. Збагачення Македонії дало змогу закупити військову техніку: катапульти, тарани, балісти тощо.
У 338 р. до н. е. поблизу міста Херонея зустрілися грецька й македонська армії. Сам Демосфенбрав участь у битві як простий афінський піхотинець. Боротьба була запеклою й кривавою. Вирішальним став непереборний удар македонської кінноти, якою командував вісімнадцятирічний царевич Александр. Греки були розбиті й підкорилися македонському монархові.
Відповідь:
У IV ст. до н.е., після Пелопоннеської війни, у Греції настала доба занепаду та розбрату. Безперервні війни послаблювали грецькі поліси. їхнє господарство зазнавало великих збитків: були знищені сади та виноградники, витоптані поля, зруйновані міста та села, тисячі еллінів загинули або стали рабами. Громадяни часто не могли, та й не хотіли воювати. Тому багато громад використовували для охорони й війни платних найманців.
Занепад традиційних лідерів — Афін і Спарти — збігся в часі з посиленням Македонії.У IV ст. до н.е. царем Македонії став Філіпп ІІ (правив 359-336 pp. до н.е.), який заклав основи могутності своєї держави. Він провів у Македонії низку важливих реформ, збільшив військо й удосконалив його, побудував флот.
Для проведення реформ потрібні були кошти. З цією метою Філіпп II захопив золоті рудники у Фракії і почав чеканити золоті монети. Збагачення Македонії дало змогу закупити військову техніку: катапульти, тарани, балісти тощо.
У 338 р. до н. е. поблизу міста Херонея зустрілися грецька й македонська армії. Сам Демосфенбрав участь у битві як простий афінський піхотинець. Боротьба була запеклою й кривавою. Вирішальним став непереборний удар македонської кінноти, якою командував вісімнадцятирічний царевич Александр. Греки були розбиті й підкорилися македонському монархові.
Пояснення: