Например, с хозяйственной точки зрения возникла необходимость в создании единого экономического пространства. Различные денежные валюты, многочисленные таможенные барьеры мешали развитию торговли. Кроме того, для отражения внешних угроз государство должно было быть сплоченным, сильным и мощным, а не раздробленным. Оно нуждалось в единой централизованной власти. Вот почему объединение Германии было лишь вопросом времени.
а если не так поняла то вот ещ и это
результате войны с Наполеоном Священная Римская Империя германской нации перестала существовать. На территориях западной Германии с 1806 по 1813 года был образован Рейнский союз, в который входило 16 государств, обязавшихся участвовать в военных действиях на стороне Франции. На этих землях Наполеоном было отменено крепостное право и в 1804 году введен Гражданский кодекс. Однако после поражения Наполеона союз распался.
В 1815 году на Венском конгрессе под гегемонией Австрии произошло объедение 4 вольных городов и 34 государств в Германский союз. Они сохраняли свою независимость, но главенствующая роль предоставлялась Австрии, которая председательствовала как самое крупное государство в правящем органе – союзном сейме.
Формальне об'єднання Німеччини в політично та адміністративно єдину національну державу офіційно відбулося 18 січня 1871 р. в Дзеркальній залі Версальського палацу у Франції. Князі німецьких держав зібралися, аби проголосити Вільгельма Прусського імператором Німецької імперії після капітуляції Франції у франко-пруській війні. Неофіційно, перехід більшості німецькомовних народів до федеративної держави тривав протягом майже століття. Об'єднання виявило низку разючих релігійних, мовних, соціальних та культурних відмінностей серед жителів нової нації, тому акт 1871 р. можна уявити як лише один епізод в послідовності більшого процесу об'єднання.
Например, с хозяйственной точки зрения возникла необходимость в создании единого экономического пространства. Различные денежные валюты, многочисленные таможенные барьеры мешали развитию торговли. Кроме того, для отражения внешних угроз государство должно было быть сплоченным, сильным и мощным, а не раздробленным. Оно нуждалось в единой централизованной власти. Вот почему объединение Германии было лишь вопросом времени.
а если не так поняла то вот ещ и это
результате войны с Наполеоном Священная Римская Империя германской нации перестала существовать. На территориях западной Германии с 1806 по 1813 года был образован Рейнский союз, в который входило 16 государств, обязавшихся участвовать в военных действиях на стороне Франции. На этих землях Наполеоном было отменено крепостное право и в 1804 году введен Гражданский кодекс. Однако после поражения Наполеона союз распался.
В 1815 году на Венском конгрессе под гегемонией Австрии произошло объедение 4 вольных городов и 34 государств в Германский союз. Они сохраняли свою независимость, но главенствующая роль предоставлялась Австрии, которая председательствовала как самое крупное государство в правящем органе – союзном сейме.
Формальне об'єднання Німеччини в політично та адміністративно єдину національну державу офіційно відбулося 18 січня 1871 р. в Дзеркальній залі Версальського палацу у Франції. Князі німецьких держав зібралися, аби проголосити Вільгельма Прусського імператором Німецької імперії після капітуляції Франції у франко-пруській війні. Неофіційно, перехід більшості німецькомовних народів до федеративної держави тривав протягом майже століття. Об'єднання виявило низку разючих релігійних, мовних, соціальних та культурних відмінностей серед жителів нової нації, тому акт 1871 р. можна уявити як лише один епізод в послідовності більшого процесу об'єднання.