Запорізьке козацтво мало власну систему управління, що склалася в XVI в. і з незначними змінами дожівшую до XVIII в. Вищим виконавчим органом в Січі був виборний Кош, що складався з так званої генеральної старшини (кошовий отаман, суддя, осавул, писар, курінні отамани). В Коші існував штат вищих військових чиновників: довбиш (відав військовими литаврами і був відповідальним за знаки гетьманської влади), гармаш (відав військовим спорядженням, артилерією, острогом), перекладач (перекладач), кантаржій (здійснював контроль за збором торгових мит, за заходами) , шафари (відав збором мит у перевезень), стадник (стежив за табунами коней, отарами худоби), отаман січової школи. Всі вони і їх помічники, а також планковие (в територіальному поділі Січі) і похідні начальники становили молодшу старшину.
Запорізьке козацтво мало власну систему управління, що склалася в XVI в. і з незначними змінами дожівшую до XVIII в. Вищим виконавчим органом в Січі був виборний Кош, що складався з так званої генеральної старшини (кошовий отаман, суддя, осавул, писар, курінні отамани). В Коші існував штат вищих військових чиновників: довбиш (відав військовими литаврами і був відповідальним за знаки гетьманської влади), гармаш (відав військовим спорядженням, артилерією, острогом), перекладач (перекладач), кантаржій (здійснював контроль за збором торгових мит, за заходами) , шафари (відав збором мит у перевезень), стадник (стежив за табунами коней, отарами худоби), отаман січової школи. Всі вони і їх помічники, а також планковие (в територіальному поділі Січі) і похідні начальники становили молодшу старшину.