З'їзди носили офіційний характер і мали формалізовану процедуру. За формою вони представляли собою «сімейний» рада, що відповідало що існував в княжої середовищі поданням, що всі частини Русі управляються братами одного роду. В XI - початку XII століть рішення з'їздів, в яких брали участь всі старші князі свого покоління, визначали політичний устрій Київської Русі. У наступний період, в умовах розростання династії і настання феодальної роздробленості, з'явилися регіональні з'їзди, що проводилися серед княжих гілок в рамках тієї чи іншої землі, і зустрічі окремих князів. При цьому аж до монгольської навали періодично продовжували збиратися і общерусские з'їзди, успішно вирішували, в першу чергу, завдання організації спільних походів проти кочівників. Особливим видом з'їздів були т. Зв. «Роти» - регулярні зустрічі київських князів з половецькими ханами, що вживаються для підтримки мирних відносин. Нерідкими для западнорусских князівств були також спільні з'їзди з литовськими князями (Ригас). За підрахунками А. С. Щавелёва, в домонгольський період на Русі в цілому відбулося до 170 княжих зустрічей різного рівня
