Доля жінки в повоєнний період змінилась кардинально. Жінка та чоловік, як відомо, ділили дві сфери - публічну та приватну. Тобто, жінка займалася хатньою роботою та вихованням дітей. Матеріальної винагороди вона не отримувала за свою працю. Чоловік ж, відповідав за отримання грошових надходжень. Фактично, жінка не тільки не мала досвіду в тому, як заробляти кошти, але й, як їх використовувати (витрати на побутові речі не враховуються) . З початком війни та її продовженням, на жінку ліг тягар виконання, як мінімум двох ролей - своєї та чоловічої. Тепер, вона мала піклуватися про приватну та публічні сфери. Ба більше, вона мала й стати захисницею свого життя, та життя своєї родини. Є відомі випадки, коли жінки рили окопи, де рятували своїх дітей. Цікавим фактом є зміна навіть у фізіології жінки, який нам наводять історики із Ленінградської блокади. Жінки, які тепер були зайняті 24 години 7 днів на тиждень, у постійному стресі, втрачали можливість дітонародження - їх менструальний цикл не тільки затримувався - в деяких випадках, він просто припинявся. Жінка брала в руки, тепер, не тільки прилади для куховарки чи домашнього господарства, але й рушниці.
Проте, варто відзначити, що саме у повоєнний період, жінки розвінчали стереотип про те, що вони не здатні до "чоловічих професій", освіти та інших громадянських прав. Жінки ставали інженерами, пілотами, лікарями (а не тільки медсестрами). Саме повоєнний період підштовхнув жінок до початку феміністичних рухів у всіх сферах життя, який, в результаті, надав їм права голосу (вибори), отримання освіти (змішаний тип навчання).
Доля жінки в повоєнний період змінилась кардинально. Жінка та чоловік, як відомо, ділили дві сфери - публічну та приватну. Тобто, жінка займалася хатньою роботою та вихованням дітей. Матеріальної винагороди вона не отримувала за свою працю. Чоловік ж, відповідав за отримання грошових надходжень. Фактично, жінка не тільки не мала досвіду в тому, як заробляти кошти, але й, як їх використовувати (витрати на побутові речі не враховуються) . З початком війни та її продовженням, на жінку ліг тягар виконання, як мінімум двох ролей - своєї та чоловічої. Тепер, вона мала піклуватися про приватну та публічні сфери. Ба більше, вона мала й стати захисницею свого життя, та життя своєї родини. Є відомі випадки, коли жінки рили окопи, де рятували своїх дітей. Цікавим фактом є зміна навіть у фізіології жінки, який нам наводять історики із Ленінградської блокади. Жінки, які тепер були зайняті 24 години 7 днів на тиждень, у постійному стресі, втрачали можливість дітонародження - їх менструальний цикл не тільки затримувався - в деяких випадках, він просто припинявся. Жінка брала в руки, тепер, не тільки прилади для куховарки чи домашнього господарства, але й рушниці.
Проте, варто відзначити, що саме у повоєнний період, жінки розвінчали стереотип про те, що вони не здатні до "чоловічих професій", освіти та інших громадянських прав. Жінки ставали інженерами, пілотами, лікарями (а не тільки медсестрами). Саме повоєнний період підштовхнув жінок до початку феміністичних рухів у всіх сферах життя, який, в результаті, надав їм права голосу (вибори), отримання освіти (змішаний тип навчання).
Объяснение: