Державні селяни (казенних селян до середини століття налічувалося близько 19 млн. душ обох статей. Їм надавалися земельні наділи, за які вони повинні були, крім державних податей і зборів, і нести феодальні повинності у вигляді грошового оброку. Цієї категорії селян з 1801 року дозволялося набувати у власність землю. Вони могли відносно вільно робити вибір: займатися землеробством або ремісничим виробництвом, створювати свої невеликі підприємства або переходити в міське стан. Проте, уряд у будь-який момент могло перевести їх у військові поселення, подарувати у власність якогось дворянина, перевести в розряд питомих селян та ін. 2.Категорія питомих селян займала проміжне положення за своїм правовим і господарським статусом між вищезгаданими селянами. До середини XIX століття їх налічувалося майже два млн. душ обох статей. Питомі селяни несли на користь царської сім'ї оброк, платили державні податки і відпрацьовували натуральні повинності.
