високий авторитет і політична мудрість великого князя Володимира Мономаха (1113-1125) дозволили на деякий час утримати цілісність великої держави. Важлива подія відбулася за князювання його сина Ізяслава Мстиславича. Ідеться про Київський церковний собор 1147, який завершився обранням на митрополичу кафедру русина Климента Смолятича. Це було вже друге, після митрополита Іларіона, призначення на київську кафедру місцевого ієрарха. І воно свідчило про те, що «у середині ХІІ ст. престиж Київського престолу залишається на недосяжній висоті» Таким чином, Київська держава переживала добу свого всебічного розквіту, зміцнила свої кордони, підвищила міжнародний авторитет, сформувалась багата і самобутня культура на основі місцевих традицій і творчого засвоєння світових досягнень, насамперед християнських традицій, античної культурної спадщини. Київ перетворився на один із найважливіших політичних, культурних і торговельних центрів усієї середньовічної Європи.
