О́льга (близько 910 — 11 липня 969) — руська княгиня із династії Рюриковичів. Дружина київського князя Ігоря, по загибелі якого (осінь 944) зійшла на київський стіл (Княгиня київська з 945 по 964). Мати Святослава Ігоровича. Ліквідувала Древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. У 964 році передала владу синові. Похована за християнським звичаєм[1].
Хрещене ім'я — Олена; також — О́льга-Оле́на. Канонізована православною і католицькою церквами як свята Ольга. Інші імена — Вольга, сканд. Хельга, Алогія[2].
О́льга (близько 910 — 11 липня 969) — руська княгиня із династії Рюриковичів. Дружина київського князя Ігоря, по загибелі якого (осінь 944) зійшла на київський стіл (Княгиня київська з 945 по 964). Мати Святослава Ігоровича. Ліквідувала Древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. У 964 році передала владу синові. Похована за християнським звичаєм[1].
Хрещене ім'я — Олена; також — О́льга-Оле́на. Канонізована православною і католицькою церквами як свята Ольга. Інші імена — Вольга, сканд. Хельга, Алогія[2].
Объяснение: