Наприкінці XIV ст. доволі помітну роль на міжнародній арені розпочав відігравати Тевтонський орден на Балтійському узбережжі, який становив загрозу існуванню Литви та Польщі. Литва, яка ставала дедалі слабшою через міжусобні конфлікти всередині країни та експансію на південному сході, все менше була здатна чинити опір силам ордену. А швидке зростання могутності Московського князівства на північному сході тільки погіршувало ситуацію, що складалася навколо Литви.
Поляки, які теж не були зацікавлені в посиленні Тевтонського ордену, активно шукали союзника задля посилення власної могутності та стримування наступу ордена. Новим союзником виявилася Литовська держава. У той час у Польському королівстві розгорталася династична криза, і польське панство висунуло пропозицію литовському князю Ягайлу укласти союз (унію) між двома державами, що передбачала його одруження на польській королеві Ядвізі, ставши в такому випадку польським королем. Вбачаючи загрозу від Тевтонського ордену та будучи не певним у власному становищі, Ягайло вирішує піти на зближення з Польщею, і в 1385 році уклав унію з Польським королівством в м. Крево (сучасна Білорусь), яка закріплювалася династичним шлюбом з польською королевою Ядвігою. За умовами унії Ягайло ставав королем Польщі та Великого князівства Литовського, при чому Литва приєднувалася до Польської держави, а Ягайло був змушений прийняти католицизм разом із усім нехрещеним населенням Литви.
Вже в лютому 1386 року Ягайло здійснив хрещення за католицьким обрядом, взявши собі ім’я Владислав, одружився з Ядвігою, коронувався і відповідно до Кревської унії став королем Польщі та Великим князем литовським. Розпочалося хрещення литовців, які сприйняли цей процес не надто охоче, при цьому литовцям-католикам було надано такі ж привілеї, які були характерними для польської панівної верхівки.
Удільні князівства не залишилися осторонь: князі були змушені присягнути Ягайлу та, відповідно, залишилися у васальній залежності, що в подальшому призвело до збільшення негативних настроїв щодо унії, та власне зумовило до початку боротьби проти неї. Щодо всього іншого, то володіння удільних князів були автономними, хоч і перебували в складі Литовської держави, тобто була наявна можливість ведення власної самостійної політики в межах своїх територіальних володінь. Яскравим прикладом цьому є факт карбування власної монети Володимиром Ольгердовичем, який княжив у Києві. Його діяльність сприяла відродженню Київщини, що занепала за часів монголо-татарської навали.
Було Створено Польсько Литовску державу.Кревську Унію.А такжо Фінальна битва між Польсько-Литовським військом та Тевтонським Орденом.
Наприкінці XIV ст. доволі помітну роль на міжнародній арені розпочав відігравати Тевтонський орден на Балтійському узбережжі, який становив загрозу існуванню Литви та Польщі. Литва, яка ставала дедалі слабшою через міжусобні конфлікти всередині країни та експансію на південному сході, все менше була здатна чинити опір силам ордену. А швидке зростання могутності Московського князівства на північному сході тільки погіршувало ситуацію, що складалася навколо Литви.
Поляки, які теж не були зацікавлені в посиленні Тевтонського ордену, активно шукали союзника задля посилення власної могутності та стримування наступу ордена. Новим союзником виявилася Литовська держава. У той час у Польському королівстві розгорталася династична криза, і польське панство висунуло пропозицію литовському князю Ягайлу укласти союз (унію) між двома державами, що передбачала його одруження на польській королеві Ядвізі, ставши в такому випадку польським королем. Вбачаючи загрозу від Тевтонського ордену та будучи не певним у власному становищі, Ягайло вирішує піти на зближення з Польщею, і в 1385 році уклав унію з Польським королівством в м. Крево (сучасна Білорусь), яка закріплювалася династичним шлюбом з польською королевою Ядвігою. За умовами унії Ягайло ставав королем Польщі та Великого князівства Литовського, при чому Литва приєднувалася до Польської держави, а Ягайло був змушений прийняти католицизм разом із усім нехрещеним населенням Литви.
Вже в лютому 1386 року Ягайло здійснив хрещення за католицьким обрядом, взявши собі ім’я Владислав, одружився з Ядвігою, коронувався і відповідно до Кревської унії став королем Польщі та Великим князем литовським. Розпочалося хрещення литовців, які сприйняли цей процес не надто охоче, при цьому литовцям-католикам було надано такі ж привілеї, які були характерними для польської панівної верхівки.
Удільні князівства не залишилися осторонь: князі були змушені присягнути Ягайлу та, відповідно, залишилися у васальній залежності, що в подальшому призвело до збільшення негативних настроїв щодо унії, та власне зумовило до початку боротьби проти неї. Щодо всього іншого, то володіння удільних князів були автономними, хоч і перебували в складі Литовської держави, тобто була наявна можливість ведення власної самостійної політики в межах своїх територіальних володінь. Яскравим прикладом цьому є факт карбування власної монети Володимиром Ольгердовичем, який княжив у Києві. Його діяльність сприяла відродженню Київщини, що занепала за часів монголо-татарської навали.
Объяснение: