Для XVIII століття було характерне значне збільшення населення низки європейських країн, зокрема й Англії. Істотно виріс попит на продукти харчування, що спровокувало в Англії сільськогосподарську революцію: перебудову системи землекористування, зміну технологій обробки землі, селекцію насіння і порід худоби, появу спеціалізації окремих районів країни і ряд інших явищ. На зміну селянам-власникам землі приходили орендарі, які використовували найманих працівників. Все це дозволило зробити англійське сільське господарство не лише набагато більш продуктивним, а й більш вигідним, а гроші, які з'явилися в селі, в свою чергу, спричинили масовий попит на промислові товари.
Побудована на ручній праці система виробництва, яка тоді домінувала, повною мірою задовольнити цей попит не могла. До того ж його стали пред'являти нові верстви суспільства, які не мали досвіду масового використання промислових товарів, — ті, для кого продукція ремісників чи мануфактур була занадто дорогою, із задоволенням купували дешевші, хоча часто і менш якісні фабричні вироби.
Крім того, сільськогосподарська революція дозволила вирішити й іншу проблему — де взяти гроші на будівництво заводів і фабрик, причому часто в тих галузях, де раніше ніякого промислового виробництва взагалі не було. Фабрики коштували в кілька разів дорожче, ніж мануфактури, і капітали, накопичені в сільському господарстві, були пущені у промисловість.
Таким чином, до середини XVIII століття в Англії зійшлись воєдино відразу кілька факторів: багатство природних ресурсів, вільні капітали, бажання і вміння вкладати гроші в ту сферу економіки, яка здавалась більш вигідною, і масовий попит на промислову продукцію, який забезпечує і зростання цін на неї, і ринок збуту.
Аналогічний шлях слідом за Англією пройдуть згодом й інші європейські країни.
Відповідь: Знайшла твір, напевно це
Для XVIII століття було характерне значне збільшення населення низки європейських країн, зокрема й Англії. Істотно виріс попит на продукти харчування, що спровокувало в Англії сільськогосподарську революцію: перебудову системи землекористування, зміну технологій обробки землі, селекцію насіння і порід худоби, появу спеціалізації окремих районів країни і ряд інших явищ. На зміну селянам-власникам землі приходили орендарі, які використовували найманих працівників. Все це дозволило зробити англійське сільське господарство не лише набагато більш продуктивним, а й більш вигідним, а гроші, які з'явилися в селі, в свою чергу, спричинили масовий попит на промислові товари.
Побудована на ручній праці система виробництва, яка тоді домінувала, повною мірою задовольнити цей попит не могла. До того ж його стали пред'являти нові верстви суспільства, які не мали досвіду масового використання промислових товарів, — ті, для кого продукція ремісників чи мануфактур була занадто дорогою, із задоволенням купували дешевші, хоча часто і менш якісні фабричні вироби.
Крім того, сільськогосподарська революція дозволила вирішити й іншу проблему — де взяти гроші на будівництво заводів і фабрик, причому часто в тих галузях, де раніше ніякого промислового виробництва взагалі не було. Фабрики коштували в кілька разів дорожче, ніж мануфактури, і капітали, накопичені в сільському господарстві, були пущені у промисловість.
Таким чином, до середини XVIII століття в Англії зійшлись воєдино відразу кілька факторів: багатство природних ресурсів, вільні капітали, бажання і вміння вкладати гроші в ту сферу економіки, яка здавалась більш вигідною, і масовий попит на промислову продукцію, який забезпечує і зростання цін на неї, і ринок збуту.
Аналогічний шлях слідом за Англією пройдуть згодом й інші європейські країни.