УКРАЇНСЬКІ МЕЦЕНАТИ. Серед українських благодійників почесне місце посідає Григорій Ґалаґан. Він заснував у с. Сокиринці До ощадне товариство, ремісниче училище, інтернат. Його коштом було видано чимало книг (зокрема, журнали «Киевская старина» та «Основа»), зібрано цінну бібліотеку, колекцію живописних полотен. Втративши сина Павла, Г. Ґалаґан створює своїм коштом знамениту колегію Ґалаґана, яка мала свою церкву; музей, лабораторії, спортзали, бібліотеку з 11 тис. томів, їдальню та гуртожиток (бурсу) для учнів і стала зразковим навчальним закладом всієї Російської імперії.
Не менш відомі своєю благодійністю родини Тарновських, Терещенків, Ханенків, Харитоненків та ін. На особливу пошану заслуговує сім’я Симиренків (Платон, Лев, Василь, Володимир) та Євген Чикаленко (1861-1929). Перші уславилися як успішні підприємці й науковці (так, Лев виплекав новий сорт яблук), які активно допомагали діячам української культури, передали для Товариства до українській літературі величезний капітал. Є. Чикаленко домігся неабияких статків за рахунок власних талантів як практик сільського господарства. З кінця 19 ст. він став надавати систематичну-до українським ініціативам, вкладаючи в них більшу частину своїх прибутків. Саме він фінансував газети «Громадська думка», «Рада», створив фонд до українським письменникам при Науковому товаристві ім. Т. Шевченка, заснував Академічний дім (гуртожиток для українських студентів) у Львові. Всіляко підтримував Чикаленко й українські політичні сили, які прагнули домогтися самостійної Української держави, а тому в 1919 р. мусив емігрувати.
УКРАЇНСЬКІ МЕЦЕНАТИ. Серед українських благодійників почесне місце посідає Григорій Ґалаґан. Він заснував у с. Сокиринці До ощадне товариство, ремісниче училище, інтернат. Його коштом було видано чимало книг (зокрема, журнали «Киевская старина» та «Основа»), зібрано цінну бібліотеку, колекцію живописних полотен. Втративши сина Павла, Г. Ґалаґан створює своїм коштом знамениту колегію Ґалаґана, яка мала свою церкву; музей, лабораторії, спортзали, бібліотеку з 11 тис. томів, їдальню та гуртожиток (бурсу) для учнів і стала зразковим навчальним закладом всієї Російської імперії.
Не менш відомі своєю благодійністю родини Тарновських, Терещенків, Ханенків, Харитоненків та ін. На особливу пошану заслуговує сім’я Симиренків (Платон, Лев, Василь, Володимир) та Євген Чикаленко (1861-1929). Перші уславилися як успішні підприємці й науковці (так, Лев виплекав новий сорт яблук), які активно допомагали діячам української культури, передали для Товариства до українській літературі величезний капітал. Є. Чикаленко домігся неабияких статків за рахунок власних талантів як практик сільського господарства. З кінця 19 ст. він став надавати систематичну-до українським ініціативам, вкладаючи в них більшу частину своїх прибутків. Саме він фінансував газети «Громадська думка», «Рада», створив фонд до українським письменникам при Науковому товаристві ім. Т. Шевченка, заснував Академічний дім (гуртожиток для українських студентів) у Львові. Всіляко підтримував Чикаленко й українські політичні сили, які прагнули домогтися самостійної Української держави, а тому в 1919 р. мусив емігрувати.
Объяснение:
якось так