Виник на території теперішньої Франції. Всю західноєвропейську архітектуру цього періоду відносять до романського стилю.
З розвитком феодальних відносин поступово утворювались нові типи укріпленого житла феодалів та культових споруд. Особливого розвитку набули монастирі. Романська архітектура визначалась важкими, масивними формами, стриманими скульптурними прикрасами і вузькими вікнами. «Важким мовчанням» назвав романську архітектуру великий французький скульптор Огюст Роден.
Феодали зводили замки на високому неприступному місці. Головна вежа замку - донжон - з'явилась, як архітектурна споруда до X ст.
Готичний стиль -ХІІ- ХІV ст.
Цей стиль виник у Франції і поширився в Західну та Центральну Європу. У другій половині XII ст. в житті країн Європи відбулись істотні зміни. Швидко зростало міське населення. Це сприяло бурхливому розвитку міського будівництва. Час диктував потребу в нових типах будівель: осель для купців і ремісників, торговельних складів, будинків міського самоврядування - ратуш тощо.
Велику роль у громадському житті міста відігравав собор, у якому відбувались богослужіння, збиралось майже все населення міста для урочистих церемоній, пов'язаних із міським життям. Тут укладали торговельні угоди, читали лекції студентам, тому собор мав бути величезних розмірів і потребував нових конструктивних рішень, які лягли в основу готичного стилю, що став характерним для більшості європейських країн у XIII-XV ст.
Готичний стиль панував у Європі, у тому числі в Західній Україні і Прибалтиці. Висота будівлі, суворі обличчя святих, написаних на внутрішніх стінах соборів, звуки органа - все це зливалось в єдине складне ціле, захоплювало людину духовним началом і водночас пригнічувало її, змушувало відчувати свою недосконалість.
Типовими ознаками готичного стилю є: спрямованість угору, стрільчасті арки, великі вітражі з суворими лицями, каркасні готичні конструкції, величезне кругле вікно - «роза».
Романський стиль - Х-ХІІ cт.
Виник на території теперішньої Франції. Всю західноєвропейську архітектуру цього періоду відносять до романського стилю.
З розвитком феодальних відносин поступово утворювались нові типи укріпленого житла феодалів та культових споруд. Особливого розвитку набули монастирі. Романська архітектура визначалась важкими, масивними формами, стриманими скульптурними прикрасами і вузькими вікнами. «Важким мовчанням» назвав романську архітектуру великий французький скульптор Огюст Роден.
Феодали зводили замки на високому неприступному місці. Головна вежа замку - донжон - з'явилась, як архітектурна споруда до X ст.
Готичний стиль -ХІІ- ХІV ст.
Цей стиль виник у Франції і поширився в Західну та Центральну Європу. У другій половині XII ст. в житті країн Європи відбулись істотні зміни. Швидко зростало міське населення. Це сприяло бурхливому розвитку міського будівництва. Час диктував потребу в нових типах будівель: осель для купців і ремісників, торговельних складів, будинків міського самоврядування - ратуш тощо.
Велику роль у громадському житті міста відігравав собор, у якому відбувались богослужіння, збиралось майже все населення міста для урочистих церемоній, пов'язаних із міським життям. Тут укладали торговельні угоди, читали лекції студентам, тому собор мав бути величезних розмірів і потребував нових конструктивних рішень, які лягли в основу готичного стилю, що став характерним для більшості європейських країн у XIII-XV ст.
Готичний стиль панував у Європі, у тому числі в Західній Україні і Прибалтиці. Висота будівлі, суворі обличчя святих, написаних на внутрішніх стінах соборів, звуки органа - все це зливалось в єдине складне ціле, захоплювало людину духовним началом і водночас пригнічувало її, змушувало відчувати свою недосконалість.
Типовими ознаками готичного стилю є: спрямованість угору, стрільчасті арки, великі вітражі з суворими лицями, каркасні готичні конструкції, величезне кругле вікно - «роза».