Для визнання за особою стану римського громадянства необхідна була наявність сукупності вимог: належність до римської громади, особиста свобода, наявність певного сімейного статусу, досягнення певного віку.
Ius suffragiorum. Право голосувати в народних зборах. Практично відмерло у I ст. до н. е..
Ius honorum. Право цивільної та військової служби.
Ius commercii. Повне право власності та укладання угод.
Ius gentium , поняття про який було розроблено в III ст. до н. е. Використовувалося при укладанні договорів між римськими громадянами і іноземцями (перегринами).
Ius connubii. Право на законний шлюб, що надавав права Pater familias і автоматичне римське громадянство дітям, народженим в такому шлюбі.
Ius migrationis. Право збереження повного римського громадянства при переїзді в місто порівнянного статусу, тобто в римські колонії та провінції. Аналогічні права мали латинські громадяни. Якщо громадянин переїжджав у латинську колонію чи залежне царство, його статус знижувався до рівня латинського громадянина.
Імунітет від місцевих правових норм і законів. [2]
Право на пред'явлення судових позовів.
Право на суд (у тому числі і на самозахист).
Право на оскарження судових рішень, у тому числі в суді нижчих інстанцій.
До римського громадянина не могли бути застосовані тортури та тілесні покарання, а також смертна кара у разі державної зради. Не поширювалося на військовослужбовців в період несення дійсної служби.
Обвинувачений у державній зраді римський громадянин мав право на суд в Римі.
Объяснение:
Для визнання за особою стану римського громадянства необхідна була наявність сукупності вимог: належність до римської громади, особиста свобода, наявність певного сімейного статусу, досягнення певного віку.
Объяснение:
Ius suffragiorum. Право голосувати в народних зборах. Практично відмерло у I ст. до н. е..
Ius honorum. Право цивільної та військової служби.
Ius commercii. Повне право власності та укладання угод.
Ius gentium , поняття про який було розроблено в III ст. до н. е. Використовувалося при укладанні договорів між римськими громадянами і іноземцями (перегринами).
Ius connubii. Право на законний шлюб, що надавав права Pater familias і автоматичне римське громадянство дітям, народженим в такому шлюбі.
Ius migrationis. Право збереження повного римського громадянства при переїзді в місто порівнянного статусу, тобто в римські колонії та провінції. Аналогічні права мали латинські громадяни. Якщо громадянин переїжджав у латинську колонію чи залежне царство, його статус знижувався до рівня латинського громадянина.
Імунітет від місцевих правових норм і законів. [2]
Право на пред'явлення судових позовів.
Право на суд (у тому числі і на самозахист).
Право на оскарження судових рішень, у тому числі в суді нижчих інстанцій.
До римського громадянина не могли бути застосовані тортури та тілесні покарання, а також смертна кара у разі державної зради. Не поширювалося на військовослужбовців в період несення дійсної служби.
Обвинувачений у державній зраді римський громадянин мав право на суд в Римі.