Урядами Національних фронтів у країнах Східної та Південно-Східної Європи у 1945—1947 роках проводилися схожі реформи, а сааме:
1) Законодавча реформа: введення загального виборчого права і багатопартійності;
2) Реформа у сільському господарстві чи аграрна реформа. Проведення ліквідації великих землеволодінь та заборона їх.
3) Ще однією реформою в економічній сфері стала націоналізації власності, яка належала фашистам та колабораціоністам.
4) Проводилася приватизація державної власності на користь дрібних виробників, заохочувалось створення та розвитку власного бізнесу. Фактично, створювалися демократичні ринкові структури.
Першопочатково, реформи проводилися для ліквідації тоталітарного режиму. У висновку, він просто був модифікований. Введення демократичних цінностей у реальність, на думку правління, зробило би режим більш привабливим для народу. Але, коли разом із цими демократичними мотивами постали більш серйозні питання, як політичні права громадянина, право на економічну свободу і так далі, то ці реформи почали просто і категорично згортати. Попри декларацію плюралізму та багатопартійності, комуністи боялися втратити монополію своєї влади. З цього можна зробити єдиний висновок – соціалізм не піддається реформуванню.
Урядами Національних фронтів у країнах Східної та Південно-Східної Європи у 1945—1947 роках проводилися схожі реформи, а сааме:
1) Законодавча реформа: введення загального виборчого права і багатопартійності;
2) Реформа у сільському господарстві чи аграрна реформа. Проведення ліквідації великих землеволодінь та заборона їх.
3) Ще однією реформою в економічній сфері стала націоналізації власності, яка належала фашистам та колабораціоністам.
4) Проводилася приватизація державної власності на користь дрібних виробників, заохочувалось створення та розвитку власного бізнесу. Фактично, створювалися демократичні ринкові структури.
Першопочатково, реформи проводилися для ліквідації тоталітарного режиму. У висновку, він просто був модифікований. Введення демократичних цінностей у реальність, на думку правління, зробило би режим більш привабливим для народу. Але, коли разом із цими демократичними мотивами постали більш серйозні питання, як політичні права громадянина, право на економічну свободу і так далі, то ці реформи почали просто і категорично згортати. Попри декларацію плюралізму та багатопартійності, комуністи боялися втратити монополію своєї влади. З цього можна зробити єдиний висновок – соціалізм не піддається реформуванню.