ответ:Друга половина 16 - перша половина 17 ст. - це час великих змін для українського містобудування. Старі міста, розбудову-ючися, набували нових архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Кам’янець, Острог. Виникали й нові міста. З-поміж них - Жовква, Броди, Станіслав (нинішній Івано-Франківськ), що закладались як фортеці-резиденції магнатів.
Містобудування в українських землях 16 ст. - початку 17 ст. зазнавало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Та це й не дивно, адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторам-європейцям. Приміром, чимало пам’яток Львова створив італієць Павло Римлянин. Так, у 1591 р. він уклав угоду з львівським братством про будівництво нової Успенської церкви, бо стару було пошкоджено пожежею.
З-поміж пам’яток тогочасного ренесансного світського та церковного будівництва вражає ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - будинок Корнякта, Чорна кам’яниця; пам’ятки, пов’язані із львівським Успенським братством, - Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта. Ім’ям заможного купця грецького походження Костянтина Корнякта названо ще одну цікаву тогочасну пам’ятку Львова - житловий будинок на площі Ринок, зведений 1580 р. архітектором-італій-цем Петром Барбоном. Споруда зазнала пізніших перебудов, але не втратила своєї самобутності. Будинок Корнякта - єдина споруда в тогочасній забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими аркадами-лоджіями, які оточують подвір’я з трьох сторін.
ответ:Друга половина 16 - перша половина 17 ст. - це час великих змін для українського містобудування. Старі міста, розбудову-ючися, набували нових архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Кам’янець, Острог. Виникали й нові міста. З-поміж них - Жовква, Броди, Станіслав (нинішній Івано-Франківськ), що закладались як фортеці-резиденції магнатів.
Містобудування в українських землях 16 ст. - початку 17 ст. зазнавало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Та це й не дивно, адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторам-європейцям. Приміром, чимало пам’яток Львова створив італієць Павло Римлянин. Так, у 1591 р. він уклав угоду з львівським братством про будівництво нової Успенської церкви, бо стару було пошкоджено пожежею.
З-поміж пам’яток тогочасного ренесансного світського та церковного будівництва вражає ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - будинок Корнякта, Чорна кам’яниця; пам’ятки, пов’язані із львівським Успенським братством, - Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта. Ім’ям заможного купця грецького походження Костянтина Корнякта названо ще одну цікаву тогочасну пам’ятку Львова - житловий будинок на площі Ринок, зведений 1580 р. архітектором-італій-цем Петром Барбоном. Споруда зазнала пізніших перебудов, але не втратила своєї самобутності. Будинок Корнякта - єдина споруда в тогочасній забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими аркадами-лоджіями, які оточують подвір’я з трьох сторін.
Объяснение: