Рельєф Євразії дуже різноманітний: тут розміщені, як безкрайні рівнини, так і величезні гірські пояси. Рельєф материка тісно пов'язаний з його геологічною будовою.
Більшу частину Євразії складають рівнини, які сформувалися в межах давніх (докембрійських) та молодих (пізньопалеозойських) платформ.
Рівнини, які відповідають давнім платформам, значно припідняті, а їх поверхня погорбована. Це пов'язано з виходами кристалічного фундаменту на поверхню. До таких рівнин належать: Східноєвропейська рівнина, Середньосибірське та Аравійське плоскогір'я, плоскогір'я Декан, Велика Китайська рівнина. З фундаментом платформ пов'язані родовища корисних копалин магматичного походження (залізні руди, алмази), з осадовим чохлом - осадових (нафти, природного газу, кам'яного вугілля). Найбільший нафтовий басейн світу розміщений у Перській затоці, на затопленій морем частині Аравійської платформи.
Рівнини, що сформувалися на молодих платформах, у яких потужний осадовий чохол, мають плоску поверхню і є низовинами: Західносибірська, Туринська. Вони вирізняються величезними покладами нафти і природного газу.
Гори Євразії різні за походженням та віком. Від Атлантичного і майже до Тихого океану протягнувся молодий Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс, який сформувався в епоху альпійського горотворення на межах кількох літосферних плит. Це — найбільший гірський пояс суходолу. В нього входять Піренеї, Альпи (найвищі гори Європи з вершиною Монблан), Карпати, Кавказ, Памір, Гімалаї (з найвищою вершиною світу г. Джомолунгма, 8848 м). Тут часто трапляються землетруси, є діючі вулкани (Етна, Везувій). Трохи північніше знаходиться нагір'я Тибет. На сході материка формується Тихоокеанський пояс складчастості. Про його інтенсивний розвиток говорять численні землетруси та виверження вулканів (Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау).
Більшу частину Євразії складають рівнини, які сформувалися в межах давніх (докембрійських) та молодих (пізньопалеозойських) платформ.
Рівнини, які відповідають давнім платформам, значно припідняті, а їх поверхня погорбована. Це пов'язано з виходами кристалічного фундаменту на поверхню. До таких рівнин належать: Східноєвропейська рівнина, Середньосибірське та Аравійське плоскогір'я, плоскогір'я Декан, Велика Китайська рівнина. З фундаментом платформ пов'язані родовища корисних копалин магматичного походження (залізні руди, алмази), з осадовим чохлом - осадових (нафти, природного газу, кам'яного вугілля). Найбільший нафтовий басейн світу розміщений у Перській затоці, на затопленій морем частині Аравійської платформи.
Рівнини, що сформувалися на молодих платформах, у яких потужний осадовий чохол, мають плоску поверхню і є низовинами: Західносибірська, Туринська. Вони вирізняються величезними покладами нафти і природного газу.
Гори Євразії різні за походженням та віком. Від Атлантичного і майже до Тихого океану протягнувся молодий Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс, який сформувався в епоху альпійського горотворення на межах кількох літосферних плит. Це — найбільший гірський пояс суходолу. В нього входять Піренеї, Альпи (найвищі гори Європи з вершиною Монблан), Карпати, Кавказ, Памір, Гімалаї (з найвищою вершиною світу г. Джомолунгма, 8848 м). Тут часто трапляються землетруси, є діючі вулкани (Етна, Везувій). Трохи північніше знаходиться нагір'я Тибет. На сході материка формується Тихоокеанський пояс складчастості. Про його інтенсивний розвиток говорять численні землетруси та виверження вулканів (Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау).