Значимість природного середовища для заселення території набула свого значення ще на ранніх стадіях розвитку суспільства. Топографічне розміщення поселення (розташування його по відношенню до форм рельєфу, відносно елементів гідромережі, лісових масивів та заболочених місцевостей, його мікрокліматичні особливості тощо) створює певні умови для розвитку та існування населеного пункту. Згадані чинники так чи інакше відображаються на зовнішній конфігурації населеного пункту, типі його планувальної структури. Важливість дослідження топографічних особливостей розміщення населених пунктів підкреслюється ще й їх роллю в організації виробництва, вирішенні питань водопостачання, планування та благоустрою поселень і т.д.
