ответ:МАГМАТИ́ЧНІ ГІРСЬКІ́ ПОРО́ДИ – породи, що утворилися в результаті охолодження та затвердіння магми у земній корі або на поверхні Землі. Ін. назва – вивержені гірські породи. За глибиною утворення М. г. п. поділяють на інтрузивні гірські породи (глибинні) та ефузивні гірські породи (виливні). Найхарактерніші інтрузивні породи: граніт, діорит, габро та перидотит; їхні ефузивні аналоги: ліпарит, андезит, базальт, пікрит. М. г. п. розрізняють також за вмістом кремнезему (кислі, середні, осн. та ультраосн.), лугів і за мінералог. складом. Разом з метаморфічними гірськими породами М. г. п. архей. і протерозой. ер беруть участь у будові кристаліч. фундаменту тер. України. У межах УЩ граніти всіх видів утворюють масиви; габро, габро-норити та лабрадорити залягають разом з гранітами або у вигляді дайок та міжпласт. тіл. Інтрузивні та ефузивні утворення фанерозой. віку залягають в осад. товщах на різних глибинах і виходять на поверхню. У Донец. складчастій споруді серед девон. відкладів містяться комплекс пікрит-базальтів і кварц. порфірів у зоні зчленування з Приазов. блоком і штокоподібні інтрузії піроксенітів і габро. На Крим. п-ові М. г. п. поширені від мису Фіолент до мису Кіїк-Атлама. Габро-діабази, діорит-порфірити, гранодіорит-порфірити складають гори-лаколіти Аюдаг, Урага, Чамни-Вурун. Менші за розміром тіла М. г. п. відомі в долині Сууксу, на масиві Карадаг, на вододілах Салгиру, Альми, Бадрака. В Укр. Карпатах виявлено пласти та штоки метаморфізов. порфіритів і ортоамфіболітів серед палеозой. порід Чивчин і Рахів. масиву. Великі площі займають неоген. покриви андезито-базальтів та ін. ефузив. порід, які у Вулканіч. хребті досягають потуж. 700 м. Майже всі відміни М. г. п. використовують як буд. матеріали. Гол. родовища пов’язані з УЩ, де їх розробляють кар’єр лабрадорити – у Житомир., габро – у Рівнен., граніти – у Житомир., Кіровогр., Запоріз. і Вінн. областях).
ответ:МАГМАТИ́ЧНІ ГІРСЬКІ́ ПОРО́ДИ – породи, що утворилися в результаті охолодження та затвердіння магми у земній корі або на поверхні Землі. Ін. назва – вивержені гірські породи. За глибиною утворення М. г. п. поділяють на інтрузивні гірські породи (глибинні) та ефузивні гірські породи (виливні). Найхарактерніші інтрузивні породи: граніт, діорит, габро та перидотит; їхні ефузивні аналоги: ліпарит, андезит, базальт, пікрит. М. г. п. розрізняють також за вмістом кремнезему (кислі, середні, осн. та ультраосн.), лугів і за мінералог. складом. Разом з метаморфічними гірськими породами М. г. п. архей. і протерозой. ер беруть участь у будові кристаліч. фундаменту тер. України. У межах УЩ граніти всіх видів утворюють масиви; габро, габро-норити та лабрадорити залягають разом з гранітами або у вигляді дайок та міжпласт. тіл. Інтрузивні та ефузивні утворення фанерозой. віку залягають в осад. товщах на різних глибинах і виходять на поверхню. У Донец. складчастій споруді серед девон. відкладів містяться комплекс пікрит-базальтів і кварц. порфірів у зоні зчленування з Приазов. блоком і штокоподібні інтрузії піроксенітів і габро. На Крим. п-ові М. г. п. поширені від мису Фіолент до мису Кіїк-Атлама. Габро-діабази, діорит-порфірити, гранодіорит-порфірити складають гори-лаколіти Аюдаг, Урага, Чамни-Вурун. Менші за розміром тіла М. г. п. відомі в долині Сууксу, на масиві Карадаг, на вододілах Салгиру, Альми, Бадрака. В Укр. Карпатах виявлено пласти та штоки метаморфізов. порфіритів і ортоамфіболітів серед палеозой. порід Чивчин і Рахів. масиву. Великі площі займають неоген. покриви андезито-базальтів та ін. ефузив. порід, які у Вулканіч. хребті досягають потуж. 700 м. Майже всі відміни М. г. п. використовують як буд. матеріали. Гол. родовища пов’язані з УЩ, де їх розробляють кар’єр лабрадорити – у Житомир., габро – у Рівнен., граніти – у Житомир., Кіровогр., Запоріз. і Вінн. областях).
Объяснение: