В Африці яскраво проявляється широтна зональність. Поширення природних зон на материку вважають симетричним: по обидві сторони від екватора зони закономірно змінюють одна іншу. Від осьової зони вологих екваторіальних лісів послідовно йдуть зони саван, рідколісь і чагарників субекваторіальних поясів, зони тропічних пустель та напівпустель, зони субтропічних вічнозелених лісів і чагарників.
Але в зональній структурі Північної й Південної Африки є деякі відмінності. В масивній вирівняній континентальній частині материка зони майже строго витягнуті з заходу на схід. Основні площі тут займають тропічні пустелі й савани. В більш вузьких і менш посушливій частині материка зони набувають напрямок, схожий на меридіональний. Під впливом повітряних мас з океанів кількість опадів у Південній Африці зменшується від океанічних узбереж до центральних улоговин.
В Африці яскраво проявляється широтна зональність. Поширення природних зон на материку вважають симетричним: по обидві сторони від екватора зони закономірно змінюють одна іншу. Від осьової зони вологих екваторіальних лісів послідовно йдуть зони саван, рідколісь і чагарників субекваторіальних поясів, зони тропічних пустель та напівпустель, зони субтропічних вічнозелених лісів і чагарників.
Але в зональній структурі Північної й Південної Африки є деякі відмінності. В масивній вирівняній континентальній частині материка зони майже строго витягнуті з заходу на схід. Основні площі тут займають тропічні пустелі й савани. В більш вузьких і менш посушливій частині материка зони набувають напрямок, схожий на меридіональний. Під впливом повітряних мас з океанів кількість опадів у Південній Африці зменшується від океанічних узбереж до центральних улоговин.