У багатьох рослин оживають наземні частини. Рослини перебувають у стані цвітіння. Дерев'янисті форми рослин характеризуються активним рухом мінеральних речовин.
Літо
Астрономічний кінець весни припадає на 21—22 червня — день літнього сонцестояння. Наявність великої кількості тепла, вологи, світла сприяють активному розвитку рослин. Більшість дерев, на яких достигає насіння запасають органічні речовини. Велика кількість кущів і дерев цвіте. Червень — період масового цвітіння рослинності луків. Липень — цвітіння водяних рослин. Це біогеографічне еволюційне пристосування місцевої флори для збереження пилку від дощів.
Осінь
Дерева готуються до зими — уповільнюється обмін речовин. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну речовин, які накопичуються у листі і отруюють рослину, зберігає рослини від механічних пошкоджень під дією снігу. Характерна його ознака — різнобарвне листя. Зміна забарвлення — це результат руйнування хлорофілу. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослинах, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент листя, існує також жовтий ксантофіл і жовтогарячий каротин. Влітку вони зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени в міру згасання діяльності листка (у зв'язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування триває. Через це жовті пігменти, яких не видно було до цього, стають усе помітнішими. Червоні тони характерні для крон кленів (Acer) і осик (Populus tremula), червоного дуба (Quercus borealis), бруслини (Euonymus verrucosa), скумпії (Cotinus coggygria). Листя липи (Tilia), берези (Betula) не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори.
Зима
Астрономічний початок зими 21—22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час на північну півкулю припадає найменша кількість сонячних променів. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніг, як поганий провідник тепла захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть залишаючи насіння, яке здатне витримувати наднизькі температури (-270 °C). У багаторічних рослин гине наземна частина, а підземна залишається (коріння, бульби, цибулини). Стовбур і гілки дерев вкриті корою, у якій протягом життя відкладається особлива кіркова тканина, яка відмокає й заповнюється повітрям й зберігає від переохолодження стовбур.
Ріст, апетит.
Объяснение:
хах это первое пришло
ответ:Весна
У багатьох рослин оживають наземні частини. Рослини перебувають у стані цвітіння. Дерев'янисті форми рослин характеризуються активним рухом мінеральних речовин.
Літо
Астрономічний кінець весни припадає на 21—22 червня — день літнього сонцестояння. Наявність великої кількості тепла, вологи, світла сприяють активному розвитку рослин. Більшість дерев, на яких достигає насіння запасають органічні речовини. Велика кількість кущів і дерев цвіте. Червень — період масового цвітіння рослинності луків. Липень — цвітіння водяних рослин. Це біогеографічне еволюційне пристосування місцевої флори для збереження пилку від дощів.
Осінь
Дерева готуються до зими — уповільнюється обмін речовин. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну речовин, які накопичуються у листі і отруюють рослину, зберігає рослини від механічних пошкоджень під дією снігу. Характерна його ознака — різнобарвне листя. Зміна забарвлення — це результат руйнування хлорофілу. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослинах, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент листя, існує також жовтий ксантофіл і жовтогарячий каротин. Влітку вони зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени в міру згасання діяльності листка (у зв'язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування триває. Через це жовті пігменти, яких не видно було до цього, стають усе помітнішими. Червоні тони характерні для крон кленів (Acer) і осик (Populus tremula), червоного дуба (Quercus borealis), бруслини (Euonymus verrucosa), скумпії (Cotinus coggygria). Листя липи (Tilia), берези (Betula) не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори.
Зима
Астрономічний початок зими 21—22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час на північну півкулю припадає найменша кількість сонячних променів. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніг, як поганий провідник тепла захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть залишаючи насіння, яке здатне витримувати наднизькі температури (-270 °C). У багаторічних рослин гине наземна частина, а підземна залишається (коріння, бульби, цибулини). Стовбур і гілки дерев вкриті корою, у якій протягом життя відкладається особлива кіркова тканина, яка відмокає й заповнюється повітрям й зберігає від переохолодження стовбур.
Объяснение: