Чорнозем – особливий тип землі, що формуються на лісових суглинках або лісах під впливом помірно-континентального клімату з періодичною зміною позитивних і негативних температур і рівня зволоження за участю живих мікроорганізмів і безхребетних. Чорнозем неможливо зробити в штучних умовах або отримати шляхом внесення різних видів добрива. Основна характеристика грунту – процентний вміст гумусу (органічні речовини, утворені в процесі складних біохімічних реакцій і представляють собою найбільш доступну форму для живлення рослин). Його не можна порівнювати з такими органічними добривами як гній або перегній, так як концентрація в них поживних речовин настільки висока, що надмірне їх внесення може негативно позначитися на рості рослин. У чорноземі всі речовини збалансовані і знаходяться в легкодоступній формі.
Наступна характерна риса чорнозему – високий вміст кальцію, потреба в якому у культурних рослин найвища у всіх стадіях росту.
Чорнозем має зернисто-грудкувату структуру, яка стійка до вимивання, утворення кірок, вивітрювання і ущільнення. Завдяки такій структурі забезпечується оптимальний водно-повітряний обмін з атмосферою і створюються сприятливі умови для росту коренів.
У різних природно-кліматичних зонах чорнозем формується з деякими особливостями. Всього виділяють 5 підтипів: опідзолений (широколисті ліси), вилужений (лісостепова зона), типовий (луки і лісостепи), звичайний (степи) і південний (степи південних регіонів). Найвищий показник гумусу має південний чорнозем.
Відповідь:
Пояснення:
Чорнозем – особливий тип землі, що формуються на лісових суглинках або лісах під впливом помірно-континентального клімату з періодичною зміною позитивних і негативних температур і рівня зволоження за участю живих мікроорганізмів і безхребетних. Чорнозем неможливо зробити в штучних умовах або отримати шляхом внесення різних видів добрива. Основна характеристика грунту – процентний вміст гумусу (органічні речовини, утворені в процесі складних біохімічних реакцій і представляють собою найбільш доступну форму для живлення рослин). Його не можна порівнювати з такими органічними добривами як гній або перегній, так як концентрація в них поживних речовин настільки висока, що надмірне їх внесення може негативно позначитися на рості рослин. У чорноземі всі речовини збалансовані і знаходяться в легкодоступній формі.
Наступна характерна риса чорнозему – високий вміст кальцію, потреба в якому у культурних рослин найвища у всіх стадіях росту.
Чорнозем має зернисто-грудкувату структуру, яка стійка до вимивання, утворення кірок, вивітрювання і ущільнення. Завдяки такій структурі забезпечується оптимальний водно-повітряний обмін з атмосферою і створюються сприятливі умови для росту коренів.
У різних природно-кліматичних зонах чорнозем формується з деякими особливостями. Всього виділяють 5 підтипів: опідзолений (широколисті ліси), вилужений (лісостепова зона), типовий (луки і лісостепи), звичайний (степи) і південний (степи південних регіонів). Найвищий показник гумусу має південний чорнозем.