Кількість сонячної енергії, яку одержує земна поверхня, залежить від кута падіння сонячних променів, тобто від географічної широти місцевості. Як відомо, кут падіння променів зменшується з видаленням від екватора. Від екватора до полюсів змінюється і клімат. На екваторі, де температура повітря висока (більш як +20 °С), клімат жаркий. Із віддаленням від екватора повітря нагрівається менше, і клімат стає холоднішим — помірним. У полярних районах поверхня нагрівається слабко. Крім того, крига і сніг, що лежать на великих просторах, відбивають сонячне проміння. Тому клімату цих районах дуже холодний. Отже, внаслідок розподілу сонячної енерпі за різними широтними смугами клімат змінюється від екватора до полюсів, тобто зонально.
