Як гарно у лісі восени! Вже не спекотно, і кучеряві хмари повільно пливуть в небі. Тихо шелестить під ногами пожовкле листя, і дощові краплини блищать у прив'ялій траві як сльози. Зранку в лісі панує тиша, але з часом чути, як стрекоче сорока-білобока або білка на самотньому дубі. Чути стукіт дятла та шурхіт їжачат у кущах. На краю просторої галявини стоїть притихла берізка, і в її зеленому листі вже з'явилися жовтенькі пасми.
