У архаїчному епосі ще явно помітна його генетична спорідненість із міфом і казкою. Так, герої архаїчного героїчного епосу, вирізняються не лише своєю фізичною силою та бойовою майстерністю, а й «шаманською силою», а їхні епічні вороги часто виступають у образах не людей, а фантастичних потвор.Архаїчний епос мав загальнонародні і загальноепічні риси: протиставлення героя і ворога, різні види описів, розвинутий діалог, зачини, кінцівки, урочистий стиль, постійні епітети, гіперболізацію, широту охоплення подій у часі, просторі, розвинуту зовнішню сюжетність і драматизм.
епос(др.-греч. ἔπος — «слово», «повествование», «стих»[1]) — род литературы (наряду с лирикой и драмой)[2], героическое повествование о , содержащее целостную картину народной жизни и представляющее в гармоническом единстве мир героев-богатырей[3].
У архаїчному епосі ще явно помітна його генетична спорідненість із міфом і казкою. Так, герої архаїчного героїчного епосу, вирізняються не лише своєю фізичною силою та бойовою майстерністю, а й «шаманською силою», а їхні епічні вороги часто виступають у образах не людей, а фантастичних потвор.Архаїчний епос мав загальнонародні і загальноепічні риси: протиставлення героя і ворога, різні види описів, розвинутий діалог, зачини, кінцівки, урочистий стиль, постійні епітети, гіперболізацію, широту охоплення подій у часі, просторі, розвинуту зовнішню сюжетність і драматизм.
архаїческій
епос(др.-греч. ἔπος — «слово», «повествование», «стих»[1]) — род литературы (наряду с лирикой и драмой)[2], героическое повествование о , содержащее целостную картину народной жизни и представляющее в гармоническом единстве мир героев-богатырей[3].