Більша частина людності в середні віки жила в селах. Так було по всій Європі. Саме селяни, були третім станом, тобто «ті що працюють». Вже на початку ХІ ст. більшість селян були залежними. Простежується кілька шляхів закріпачення селян, із розвитком феодальної системи королі почали дарувати своїм васалам не лише землю, а й людей, які на ній проживали. Ще однією причиною втрати селянами особистої свободи стало їхнє розорення. Крім того, дуже часто селяни самі шукали захисту в особі феодалів, які захищали їх від ворогів, за це вони жертвували своїми наділами, таким чином опинялися в поземельній, а згодом особистій залежності.
Життя селян було дуже складним, вони страждали від воєн та експлуатації. Кожен займався своєю працею, хто – сезонними польовими роботами, а хто – ремеслами. В селі жили ткачі, ковалі і т. п. Тобто село само себе забезпечувало необхідним реманентом, такий тип господарства отримав назву – натурального. Існувала можливість налагодити і швейне виробництво, щоб самим шити одяг. Для цього селяни вирощували льон і коноплю, а потім відбілювали їх за до деревної золи і розкладали на сонце, після чого тканини вигорали і вибілювалися. З дитинства всіх дівчаток навчали шиттю, мистецтву прядіння, приготування їжі, в 'язанню.
Більша частина людності в середні віки жила в селах. Так було по всій Європі. Саме селяни, були третім станом, тобто «ті що працюють». Вже на початку ХІ ст. більшість селян були залежними. Простежується кілька шляхів закріпачення селян, із розвитком феодальної системи королі почали дарувати своїм васалам не лише землю, а й людей, які на ній проживали. Ще однією причиною втрати селянами особистої свободи стало їхнє розорення. Крім того, дуже часто селяни самі шукали захисту в особі феодалів, які захищали їх від ворогів, за це вони жертвували своїми наділами, таким чином опинялися в поземельній, а згодом особистій залежності.
Життя селян було дуже складним, вони страждали від воєн та експлуатації. Кожен займався своєю працею, хто – сезонними польовими роботами, а хто – ремеслами. В селі жили ткачі, ковалі і т. п. Тобто село само себе забезпечувало необхідним реманентом, такий тип господарства отримав назву – натурального. Існувала можливість налагодити і швейне виробництво, щоб самим шити одяг. Для цього селяни вирощували льон і коноплю, а потім відбілювали їх за до деревної золи і розкладали на сонце, після чого тканини вигорали і вибілювалися. З дитинства всіх дівчаток навчали шиттю, мистецтву прядіння, приготування їжі, в 'язанню.
Объяснение: