У віршах, як і в прозових творах, є свої герої і героїні. Як правило, вони не мають імен. Автор віршів веде душевну бесіду з читачем, використовуючи слово «Я», але це не означає, що він (або вона) пише тільки про себе. У поетичному творі розкриваються почуття, настрої, думки, які близькі і іншим людям. Хоча автор і використовує «Я», але має на увазі не тільки себе особисто, а й те, що може бути важливим як для його часу, так і для багатьох поколінь, в тому числі для нас з вами.
У вірші М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» героїня трохи схожа на саму письменницю. Бона щира, відверта, любить музику і художню літературу, а ще - сумує за своєю матір ю, рідною домівкою, де їй було тепло і затишно. Однак героїня твору є втіленням не тільки особи самого автора, а й рис багатьох людей, які люблять читати, слухати музику «фантазувати» мріяти (тобто і нас з вами).
У віршах, як і в прозових творах, є свої герої і героїні. Як правило, вони не мають імен. Автор віршів веде душевну бесіду з читачем, використовуючи слово «Я», але це не означає, що він (або вона) пише тільки про себе. У поетичному творі розкриваються почуття, настрої, думки, які близькі і іншим людям. Хоча автор і використовує «Я», але має на увазі не тільки себе особисто, а й те, що може бути важливим як для його часу, так і для багатьох поколінь, в тому числі для нас з вами.
У вірші М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» героїня трохи схожа на саму письменницю. Бона щира, відверта, любить музику і художню літературу, а ще - сумує за своєю матір ю, рідною домівкою, де їй було тепло і затишно. Однак героїня твору є втіленням не тільки особи самого автора, а й рис багатьох людей, які люблять читати, слухати музику «фантазувати» мріяти (тобто і нас з вами).
Объяснение: