Жила-була дівчинка Маша. Якось раз запросили її подружки в кіно, а у неї задачка з математики не вирішена. Завдання було таке: "П'ять хлопців поділили порівну між собою 30 яблук.Скільки дісталося кожному?". Часу залишалося мало, і Маша швидко-швидко порахувала на калькуляторі. Дивиться, а відповідь якась дивна, не буває так. Звідки взялося у кожного по 150 чблок, якщо їх всього 30 було? "Ну і гаразд!",- сказала Маша і побігла в кіно.
Наступного дня вчителька зібрала завдання. Подивилася вона на машино завдання, похитала головою. "Чоо ж ти, Машенька, не подумала як слід?, "- запитала вона. Завдання, то проста.Звідки взялося 150 яблук?Весь клас розсміявся, а Маша почервоніла від сорому.Вона вже зрозуміла,що поділити потрібно було, а не помножити.Правильно кажуть:"Поспішиш - людей насмішиш".
відповідь:...
л-логічно
Жила-була дівчинка Маша. Якось раз запросили її подружки в кіно, а у неї задачка з математики не вирішена. Завдання було таке: "П'ять хлопців поділили порівну між собою 30 яблук.Скільки дісталося кожному?". Часу залишалося мало, і Маша швидко-швидко порахувала на калькуляторі. Дивиться, а відповідь якась дивна, не буває так. Звідки взялося у кожного по 150 чблок, якщо їх всього 30 було? "Ну і гаразд!",- сказала Маша і побігла в кіно.
Наступного дня вчителька зібрала завдання. Подивилася вона на машино завдання, похитала головою. "Чоо ж ти, Машенька, не подумала як слід?, "- запитала вона. Завдання, то проста.Звідки взялося 150 яблук?Весь клас розсміявся, а Маша почервоніла від сорому.Вона вже зрозуміла,що поділити потрібно було, а не помножити.Правильно кажуть:"Поспішиш - людей насмішиш".