Патріотизм Низа та Евріала​

Героїчна вилазка цих героїв у ворожий табір — це вияв їхньої великої ненависті до ворога, прояв палкої любові до рідної землі і патріотичний вчинок справжніх синів своєї землі. Обидва побратими були «в службі вірні козаки». Низ та Евріал були земляками, які до Енеєвого війська разом завербувалися, разом і службу свою несли сумлінно й бездоганно. З поеми відомо, що в Евріала десь на батьківщині залишилася старенька мати «без сил і в бідності, слабая», а у Низа взагалі не було нікого з рідних.Намір товаришів пробратися у ворожий табір і «каші наварити там» був породжений високим почуттям патріотизму цих воїнів. Евріал був вірним батьковому заповітові і пам’ятав, як той «сердюк опрічний», заповідав колись синові: «Умри на полі, як герой». А на умовляння свого товариша залишитися на варті і зберегти своє життя заради матері, задля якої повинен жити даліБойове побратимство між цими двома земляками-патріотами настільки міцне і священне, що на його перешкоді не може стати навіть смерть. З цього погляду знаменними можна назвати слова Евріала, які він промовляє як клятву вірності своєму товаришевіНиз чесно виконав свій обов’язок перед Евріалом, залишився до кінця вірним присязі, почуттю побратимства та дружби. Страху у цих героїв поеми не було