Україна – Батьківщина для кожного представника нації; Вітчизна для видатних громадських діячів, учених, митців; країна з чарівно природою. Для кожного вона велична, неповторна, незбагненна, неосяжна. Україна подарувала світові неперевершені твори духовних геніїв, велетнів духу: Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О.Довженка.
Осмислюючи їхню творчу спадщину, ми усвідомлюємо себе народом з віковічними національними традиціями, палким почуттям патріотизму, носіями загальнолюдських цінностей.
Від полум’яних рядків Т. Шевченка:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю,
– українському народові довелося пройти тернистий шлях невизнання, принижень, катувань до розквіту, самовизначеності, самоствердження, нарешті, незалежності. Змінюється все, змінюються погляди на ідеологічні догми. «Не час минає, а минаєм ми»,- констатує сучасна поетеса Ліна Костенко.
Чим вимірюється любов до Батьківщини? Як ставитися до українців, що змушені були розлучитися з Батьківщиною? Пригадуються слова Олександра Ярового «Будьмо толерантними».
Чи важко бути саме такими? До людей, що зрікаються України, ставлення однозначне. Його висловив у вірші поет-шістдесятник В. Симоненко:
Надеюсь
Объяснение:
Україна – Батьківщина для кожного представника нації; Вітчизна для видатних громадських діячів, учених, митців; країна з чарівно природою. Для кожного вона велична, неповторна, незбагненна, неосяжна. Україна подарувала світові неперевершені твори духовних геніїв, велетнів духу: Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О.Довженка.
Осмислюючи їхню творчу спадщину, ми усвідомлюємо себе народом з віковічними національними традиціями, палким почуттям патріотизму, носіями загальнолюдських цінностей.
Від полум’яних рядків Т. Шевченка:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю,
– українському народові довелося пройти тернистий шлях невизнання, принижень, катувань до розквіту, самовизначеності, самоствердження, нарешті, незалежності. Змінюється все, змінюються погляди на ідеологічні догми. «Не час минає, а минаєм ми»,- констатує сучасна поетеса Ліна Костенко.
Чим вимірюється любов до Батьківщини? Як ставитися до українців, що змушені були розлучитися з Батьківщиною? Пригадуються слова Олександра Ярового «Будьмо толерантними».
Чи важко бути саме такими? До людей, що зрікаються України, ставлення однозначне. Його висловив у вірші поет-шістдесятник В. Симоненко:
Хто тебе любов’ю обікраде,
Хто твої турботи обмине,
Хай того земне тяжіння зрадить,
І з прокльоном безвість проковтне!