Аналіз вірша Дмитра Білоуса «Щедрий вечір»

Тема: поетична розповідь про святкування Щедрого вечора нашими предками.
Основна думка: «щоб вічно жили такі дорогі родові наші звичаї і гнулися в нас від достатку столи» (заклик знати і шанувати родові звичаї).
Художні засоби.
Епітети: впливи чужі, краси таємничої, розміренім цокоті, отакенна гора, мови чарівничої, щиро бажаю, вічно жили.
Постійні епітети: святковим столом.
Уособлення: все аж очі вбира, вічно жили родові звичаї, гнулися від достатку столи.
Метафора: вдарим чолом, у святі душі.
Риторичний оклик: «Пригадую: скільки краси таємничої у Щедрому вечорі, святі душі!».
Кількість строф: шість.
Рими: звичаї – таємничої, чужі – душі, цокоті – покуті, саней – дітей, крученики – вареники, вбира – гора, настачити – бачите, рідні – ні, не ледачими – бачили, чолом – столом, чарівничої – звичаї, жили – столи