Аналіз вірша Петра Осадчука «Стежка»

Тема: поетична розповідь про знайому стежку, що веде до рідного дому.
Головна думка: кожен має знати стежку, що від усіх негараздів приведе до рідного дому (вище рідної землі тільки небо).
Рід літератури: лірика.
Художні засоби.
Епітети: сонце крилате, прудко бігати, барабанив швидко-швидко.
Персоніфіація (уособлення, метафора): дощ хапав за п’яти, дощ дзвенів над вухом, стежка бігати навчила, дощ барабанив в шибку, нагинав додолу віти, сонце впурхнуло, стежка тремтить, злива залила..
Порівняння: тремтить, неначе під водою тихо плаче.
Зменшувальні суфікси (пестливі слова): стежечку.
Повтори (рефрен): «Біг я …», «І тому …»
Риторичний оклик: «Але стежка — молодчина!».
Кількість строф: три.
Рими: хати – п’яти, щодуху – вухом, водою – тобою, хлопче – хлюпоче, молодчина – навчила, хати – піймати, шибку – швидко, вітром – віти, кімнати – крилате, злива – залила, неначе – плаче, сховати – хати.