Простеж, як змінювався внутрішній стан лева: лютував від безсилля; мучився, що може стати посміховиськом; розгубився, коли

«Лев страшно ревів, аж дерева гнулися, рив землю лапами — усе навколо порив». «То, виходить, і цар звірів може бути посміховиськом!».
«У голові не вкладається! Дожився — став боржником якогось нікчемного мишеняти!». «Виходить, і найсильніший, і найбільший не знає, хто йому в пригоді стане!».