«Кошеня обійшло кругом Гопака, підійшло до його пащі, спокійно всунуло туди свою маленьку голову і так застигло, мабуть, від насолоди…Подержавши кілька хвилин голову в пащі у Гопака, кошеня спокійно пішло далі. А Гопак тільки здивовано провів очима такого малого нахабу». Зачин: «Якось повернувся я з лугу… Гопак, розморений спекою, лежить, язика висунув, поклав голову собі на передні лапи. А паща в нього велика». Кінцівка: «Подержавши кілька хвилин голову в пащі у Гопака, кошеня спокійно пішло далі. А Гопак тільки здивовано провів очима такого малого нахабу».
