Иди нуклеїнових кислот. Нуклеїнові кислоти – фосфорвмістні біополімери живих організмів, що забезпечують зберігання і передачу спадкової інформації.Вони були відкриті в 1869 р. швейцарським біохіміком Ф. Мишером в ядрах лейкоцитів, сперматозоїдів лосося. Згодом нуклеїнові кислоти виявили у всіх рослинних і тваринних клітинах, віруси, бактеріях і грибах. У природі існує два види нуклеїнових кислот – дезок – сірібонуклеіновие (ДНК) і рибонуклеїнових (РНК). Різниця в назвах пояснюється тим, що молекула ДНК містить п’яти- вуглецевий цукор дезоксирибозу, а молекула РНК- рибозу. В даний час відомо велика кількість різновидів ДНК і РНК, що відрізняються один від одного за будовою і значенням у метаболізмі.
У природі існує два види нуклеїнових кислот – дезок – сірібонуклеіновие (ДНК) і рибонуклеїнових (РНК). Різниця в назвах пояснюється тим, що молекула ДНК містить п’яти- вуглецевий цукор дезоксирибозу, а молекула РНК- рибозу. В даний час відомо велика кількість різновидів ДНК і РНК, що відрізняються один від одного за будовою і значенням у метаболізмі.