Людина і природа – нерозривно пов’язані один з одним явища. Формування людини являло собою вельми тривалий еволюційний процес, продовжився близько мільйона років. У цьому процесі індивідуум зміг піднятися від рівня мавпоподібних істоти до людини мислячої, Homo Sapiens, ставши вінцем творіння природи, поступово знищує її. Обретший здатність мислити, людина високо став над усіма іншими витворами природи, проте біологічні фактори, які залишилися йому притаманними, до кінця історії людства будуть нагадувати йому про те, що все ж він продовжує залишатися частиною природи і істотно залежати від неї. Людина представляє одне ціле з природою – він складається з живої та неживої її матерії.
Процеси взаємодії живого і неживого в людині – модель взаємодії тих же елементів у навколишньому середовищі. Це дає право говорить про те, що людина і природа також єдине ціле, як людина і Всесвіт. Вищою метою духовного розвитку кожної людини є усвідомлення єдності з природою і Всесвіту. Розуміння цього сприяє гармонізації, як внутрішнього світу людини, так і його взаємин з навколишнім середовищем.
Обретший здатність мислити, людина високо став над усіма іншими витворами природи, проте біологічні фактори, які залишилися йому притаманними, до кінця історії людства будуть нагадувати йому про те, що все ж він продовжує залишатися частиною природи і істотно залежати від неї. Людина представляє одне ціле з природою – він складається з живої та неживої її матерії.
Процеси взаємодії живого і неживого в людині – модель взаємодії тих же елементів у навколишньому середовищі. Це дає право говорить про те, що людина і природа також єдине ціле, як людина і Всесвіт. Вищою метою духовного розвитку кожної людини є усвідомлення єдності з природою і Всесвіту. Розуміння цього сприяє гармонізації, як внутрішнього світу людини, так і його взаємин з навколишнім середовищем.