Мені посміхаються зорі, немов потішають мене. Вони посміхаються, тому що розуміють, яке важке життя на планеті. Їхня посмішка стає натхненням жити, любити, йти далі. Зорі розташовані від нас на десятки, сотні, тисячі кілометрів і вони відчувають, що нам потрібна їхня підтримка.Мені здається, що всі обожнюють дивитись на нічне небо, а саме посмілкуватися з цими прекрасними створіннями-зірками. Ми завжди будемо пам'ятати про їхню чарівну посмішку.
