Їжак – тварина, яке відноситься до типу хордові, класу ссавці, загону ежеобразние, сімейству їжакові (лат. Erinaceidae). Походження російського слова "їжак" до сих пір остаточно не вивчено. За однією з версій, свою назву їжачок отримав завдяки грецькому «echinos», що означає "пожирач змій". Прихильники іншої версії вбачають в слові "їжак" індоєвропейський корінь "eg`h", що означає "колоти".
Опис їжака, розмір, вага, характеристика.
Довжина тіла їжака, в залежності від виду, становить від 10 до 44 см. Вага їжака варіюється від 300 грам до 1,5 кілограм. Також у їжака є хвіст, який виростає від 1 до 21 см в довжину.
У тварин велика голова клиноподібної форми і витягнута мордочка з загостреним, рухомим і вологим носом. Зуби їжака дрібні і гострі, на верхній щелепі розташовано 20 зубів, на нижній – 16. Деякі види їжаків мають до 44 зубів. Перші різці збільшені і схожі на ікла.
Задні лапи їжака довші за передні, кожна кінцівка закінчується 5 пальцями, за винятком белобрюхого їжака, задні ноги якого мають по 4 пальці. Довгі середні пальці допомагають їжаку чистити голки.
Колючки їжака порожнисті, між ними ростуть тонкі, рідкісні, ледь помітні волоски. Голова і черево тварини покриті звичайною шерсткою. В середньому, кожен їжак носить на собі до 10 тисяч голок, які поступово оновлюються. Забарвлення голок більшості видів темний, з перемежованими світлими смужками. Забарвлення шерсті їжака, в залежності від виду, може бути чорно-бурого, коричневого, пісочного або білого кольору. Місцями чорне забарвлення витісняє білий, утворюючи своєрідні цятки. Більшість видів їжаків відрізняє добре розвинена підшкірна мускулатура. Під час небезпеки їжак згортається в клубок, і в цьому йому допомагають підшкірні м’язи, розташовані в місцях зростання колючок.
Рослинна їжа лісового їжака – це гриби, мох, жолуді, злакові насіння і будь-які солодкі ягоди – полуниця, малина, ожина.
Їжак – тварина, яке відноситься до типу хордові, класу ссавці, загону ежеобразние, сімейству їжакові (лат. Erinaceidae). Походження російського слова "їжак" до сих пір остаточно не вивчено. За однією з версій, свою назву їжачок отримав завдяки грецькому «echinos», що означає "пожирач змій". Прихильники іншої версії вбачають в слові "їжак" індоєвропейський корінь "eg`h", що означає "колоти".
Опис їжака, розмір, вага, характеристика.
Довжина тіла їжака, в залежності від виду, становить від 10 до 44 см. Вага їжака варіюється від 300 грам до 1,5 кілограм. Також у їжака є хвіст, який виростає від 1 до 21 см в довжину.
У тварин велика голова клиноподібної форми і витягнута мордочка з загостреним, рухомим і вологим носом. Зуби їжака дрібні і гострі, на верхній щелепі розташовано 20 зубів, на нижній – 16. Деякі види їжаків мають до 44 зубів. Перші різці збільшені і схожі на ікла.
Задні лапи їжака довші за передні, кожна кінцівка закінчується 5 пальцями, за винятком белобрюхого їжака, задні ноги якого мають по 4 пальці. Довгі середні пальці допомагають їжаку чистити голки.
Колючки їжака порожнисті, між ними ростуть тонкі, рідкісні, ледь помітні волоски. Голова і черево тварини покриті звичайною шерсткою. В середньому, кожен їжак носить на собі до 10 тисяч голок, які поступово оновлюються. Забарвлення голок більшості видів темний, з перемежованими світлими смужками. Забарвлення шерсті їжака, в залежності від виду, може бути чорно-бурого, коричневого, пісочного або білого кольору. Місцями чорне забарвлення витісняє білий, утворюючи своєрідні цятки. Більшість видів їжаків відрізняє добре розвинена підшкірна мускулатура. Під час небезпеки їжак згортається в клубок, і в цьому йому допомагають підшкірні м’язи, розташовані в місцях зростання колючок.
Рослинна їжа лісового їжака – це гриби, мох, жолуді, злакові насіння і будь-які солодкі ягоди – полуниця, малина, ожина.