Хемосинтез. Хемосинтезуючі організми (хемотрофи) для синтезу органічних сполук використовують енергію, яка вивільнюється під час перетворення неорганічних сполук. До цих організмів належать деякі групи бактерій: нітрифікуючі, безбарвні сіркобактерії, залізобактерії тощо.
Нітрифікуючі бактерії послідовно окислюють аміак (NH3) до нітритів (солі HNO2), а потім - до нітратів (солі HNО3). Залізобактерії одержують енергію за рахунок окиснення сполук двовалентного заліза до тривалентного. Вони беруть участь в утворенні покладів залізних руд. Безбарвні сіркобактерії окислюють сірководень та інші сполуки сірки до сірчаної кислоти (H2SO4).
Процес хемосинтезу відкрив у 1887 році видатний російський мікробіолог С. М. Виноградський.
Хемосинтезуючі мікроорганізми відіграють виняткову роль у процесах перетворення хімічних елементів у біогеохімічних циклах. Біогеохімічні цикли (біогеохімічний коло-обіг речовин) - це обмін речовинами та забезпечення потоку енергії між різними компонентами біосфери, внаслідок життєдіяльності різноманітних організмів, що має циклічний характер.
Фотосинтез. Фото-трофи використовують для синтезу органічних сполук енергію світла. Процес утворення органічних сполук із неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв'язків називають фотосинтезом. До фото-трофних організмів належать зелені рослини (вищі рослини, водорості), деякі тварини (рослинні джгутикові), а також деякі прокаріоти - ціанобактерії, пурпурові та зелені сіркобактерії.
Основними з фото-синтезуючих пігментів є хлорофіли. За своєю структурою вони нагадують гем гемоглобіну, але в цих сполуках замість заліза присутній магній. Залізо потрібне рослинним організмам для забезпечення синтезу молекул хлорофілу (якщо в рослину залізо не надходить, то в неї утворюються безбарвні листки, нездатні до фотосинтезу).
Більшість фото-синтезуючих організмів має різні хлорофіли хлорофіл а (обов'язковий), хлорофіл Ь (у зелених рослин), хлорофіл с (у діатомових і бурих водоростей), хлорофіл d (у червоних водоростей). Зелені й пурпурові бактерії містять особливі бактеріо-хлорофіли.
В основі фотосинтезу лежить окислювально-відновний процес, пов'язаний із перенесенням електронів від сполук постачальників електронів (донорів) до сполук, які їх сприймають (акцепторів), з утворенням вуглеводів і виділенням в атмосферу молекулярного кисню. Світлова енергія перетворюється на енергію синтезованих органічних сполук (вуглеводів) в особливих структурах - реакційних центрах, що містять хлорофілa.
У процесі фотосинтезу у зелених рослин і ціанобактерій беруть участь дві фото-системи - перша (І) та друга (II), які мають різні реакційні центри та пов'язані між собою через систему перенесення електронів.
Процес фотосинтезу відбувається в дві фази - світлову та темнову. У світлову фазу, реакції якої перебігають у мембранах особливих структур хлоропластів - тилакоїдів за наявності світла фото-синтезуючі пігменти вловлюють кванти світла (фотони).
Поглинання фотонів приводить до "збудження" одного з електронів молекули хлорофілу, який за до молекул - переносників електронів переміщується на зовнішню поверхню мембрани тилакоїдів, набуваючи певної потенційної енергії.
У фото-системі І цей електрон може повертатись на свій енергетичний рівень і відновлювати її, а може передаватись такій сполуці, як НАДФ (нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат).
значение данных процессов в мире огромно. растения приносят безгранично огромную пользу. благодаря растениям живые существа планеты могут дышать. а что было бы, если бы растений не было? стоит поразмышлять...
дыхание растений. дыхание растений им потреблять углекислый газ, тем самым образованию из него кислорода.
фотосинтез. когда растения фотосинтезируют, т.е. из неорганических веществ образуют органические, они выделяют в воздух кислород, которым мы дышим. человек может дышать лишь кислородом, не было бы кислорода и вообще растений—человечество, да и все живые организмы бы прекратили своё существование.
про хемосинтез не знаю многого, позже добавлю в коммы
Хемосинтез. Хемосинтезуючі організми (хемотрофи) для синтезу органічних сполук використовують енергію, яка вивільнюється під час перетворення неорганічних сполук. До цих організмів належать деякі групи бактерій: нітрифікуючі, безбарвні сіркобактерії, залізобактерії тощо.
Нітрифікуючі бактерії послідовно окислюють аміак (NH3) до нітритів (солі HNO2), а потім - до нітратів (солі HNО3). Залізобактерії одержують енергію за рахунок окиснення сполук двовалентного заліза до тривалентного. Вони беруть участь в утворенні покладів залізних руд. Безбарвні сіркобактерії окислюють сірководень та інші сполуки сірки до сірчаної кислоти (H2SO4).
Процес хемосинтезу відкрив у 1887 році видатний російський мікробіолог С. М. Виноградський.
Хемосинтезуючі мікроорганізми відіграють виняткову роль у процесах перетворення хімічних елементів у біогеохімічних циклах. Біогеохімічні цикли (біогеохімічний коло-обіг речовин) - це обмін речовинами та забезпечення потоку енергії між різними компонентами біосфери, внаслідок життєдіяльності різноманітних організмів, що має циклічний характер.
Фотосинтез. Фото-трофи використовують для синтезу органічних сполук енергію світла. Процес утворення органічних сполук із неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв'язків називають фотосинтезом. До фото-трофних організмів належать зелені рослини (вищі рослини, водорості), деякі тварини (рослинні джгутикові), а також деякі прокаріоти - ціанобактерії, пурпурові та зелені сіркобактерії.
Основними з фото-синтезуючих пігментів є хлорофіли. За своєю структурою вони нагадують гем гемоглобіну, але в цих сполуках замість заліза присутній магній. Залізо потрібне рослинним організмам для забезпечення синтезу молекул хлорофілу (якщо в рослину залізо не надходить, то в неї утворюються безбарвні листки, нездатні до фотосинтезу).
Більшість фото-синтезуючих організмів має різні хлорофіли хлорофіл а (обов'язковий), хлорофіл Ь (у зелених рослин), хлорофіл с (у діатомових і бурих водоростей), хлорофіл d (у червоних водоростей). Зелені й пурпурові бактерії містять особливі бактеріо-хлорофіли.
В основі фотосинтезу лежить окислювально-відновний процес, пов'язаний із перенесенням електронів від сполук постачальників електронів (донорів) до сполук, які їх сприймають (акцепторів), з утворенням вуглеводів і виділенням в атмосферу молекулярного кисню. Світлова енергія перетворюється на енергію синтезованих органічних сполук (вуглеводів) в особливих структурах - реакційних центрах, що містять хлорофілa.
У процесі фотосинтезу у зелених рослин і ціанобактерій беруть участь дві фото-системи - перша (І) та друга (II), які мають різні реакційні центри та пов'язані між собою через систему перенесення електронів.
Процес фотосинтезу відбувається в дві фази - світлову та темнову. У світлову фазу, реакції якої перебігають у мембранах особливих структур хлоропластів - тилакоїдів за наявності світла фото-синтезуючі пігменти вловлюють кванти світла (фотони).
Поглинання фотонів приводить до "збудження" одного з електронів молекули хлорофілу, який за до молекул - переносників електронів переміщується на зовнішню поверхню мембрани тилакоїдів, набуваючи певної потенційної енергії.
У фото-системі І цей електрон може повертатись на свій енергетичний рівень і відновлювати її, а може передаватись такій сполуці, як НАДФ (нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат).
значение данных процессов в мире огромно. растения приносят безгранично огромную пользу. благодаря растениям живые существа планеты могут дышать. а что было бы, если бы растений не было? стоит поразмышлять...
дыхание растений. дыхание растений им потреблять углекислый газ, тем самым образованию из него кислорода.
фотосинтез. когда растения фотосинтезируют, т.е. из неорганических веществ образуют органические, они выделяют в воздух кислород, которым мы дышим. человек может дышать лишь кислородом, не было бы кислорода и вообще растений—человечество, да и все живые организмы бы прекратили своё существование.
про хемосинтез не знаю многого, позже добавлю в коммы