cloaca — «труба для протоку нечистот», канал, стік, шлунок, черево; пов'язане з лат. cluo — чищу) — розширена кінцева частина задньої кишки у деяких хребетних тварин. Стінка клоаки вистелена багатошаровим епітелієм. У клоаку відкриваються сечоводи, статеві протоки (сім'япроводи чи яйцеводи) і сечовий міхур.
