Брунька – це зачатковий пагін з дуже вкороченими міжвузлями. Якщо брунька с зачатковим пагоном, то в ній мають бути зачаткове стебло, зачаткові листки та зачаткові бруньки, які ми можемо побачити за до лупи. На верхівці зачаткового стебла є ділянка з твірною тканиною, яка називається конусом наростання. З нього утворюються тканини та відбувається ріст пагона. Зовні бруньки захищені покривними лусочками, які є видозміненими листками. У зимуючих бруньок покривні луски вкриваються кутикулою, або смолянистими речовинами (наприклад, у тополі, берези). Бруньки відрізняються розмірами, формою, розташуванням, функціями тощо. За призначенням розрізняють вегетативні бруньки, з яких утворюються нові листки, та генеративні бруньки, з яких формуються квітки або суцвіття. За місцем розташуванням бруньки бувають верхівкові (розташовуються на верхівках пагонів і забезпечують ріст пагона у висоту) і бічні (містяться на бічних пагонах і здійснюють галуження). Бічні бруньки, які розвиваються в пазухах листків, називають позушними, а ті, що закладаються на стеблах, листках, додаткових коренях, – додотковими. Вони беруть участь у вегетативному розмноженні. Рослини також мають бруньки, які тривалий час можуть перебувати у стані спокою, але при пошкодженні рослини дають початок новим пагонам. їх називають сплячими бруньками. Отже, бруньки забезпечують ріст рослини у довжину та її галуження, перенесення несприятливих умов, утворення квіток для статевого розмноження, вегетативне розмноження тощо.
Брунька – це зачатковий пагін з дуже вкороченими міжвузлями. Якщо брунька с зачатковим пагоном, то в ній мають бути зачаткове стебло, зачаткові листки та зачаткові бруньки, які ми можемо побачити за до лупи. На верхівці зачаткового стебла є ділянка з твірною тканиною, яка називається конусом наростання. З нього утворюються тканини та відбувається ріст пагона. Зовні бруньки захищені покривними лусочками, які є видозміненими листками. У зимуючих бруньок покривні луски вкриваються кутикулою, або смолянистими речовинами (наприклад, у тополі, берези). Бруньки відрізняються розмірами, формою, розташуванням, функціями тощо. За призначенням розрізняють вегетативні бруньки, з яких утворюються нові листки, та генеративні бруньки, з яких формуються квітки або суцвіття. За місцем розташуванням бруньки бувають верхівкові (розташовуються на верхівках пагонів і забезпечують ріст пагона у висоту) і бічні (містяться на бічних пагонах і здійснюють галуження). Бічні бруньки, які розвиваються в пазухах листків, називають позушними, а ті, що закладаються на стеблах, листках, додаткових коренях, – додотковими. Вони беруть участь у вегетативному розмноженні. Рослини також мають бруньки, які тривалий час можуть перебувати у стані спокою, але при пошкодженні рослини дають початок новим пагонам. їх називають сплячими бруньками. Отже, бруньки забезпечують ріст рослини у довжину та її галуження, перенесення несприятливих умов, утворення квіток для статевого розмноження, вегетативне розмноження тощо.