На вершині пагону знаходиться верхівкова брунька. За до верхівкових бруньок пагони зростають у довжину.
У пазухах листя розташовуються пазушні бруньки. З них розвиваються бічні пагони, що забезпечують розгалуження. Розташування пазушних бруньок повторює розташування листків на пагоні.
Бруньки, які розвиваються в пазусі листка (на міжвузлях, листках, коренях), називають додатковими.
Після опадання листків на пагонах залишаються листові рубці, над якими розташовуються пазушні бруньки.
Після розгортання бруньок пагони ростуть швидко, а брунькові луски майже відразу опадають. Ділянка пагону з листовими рубцями від опалого брунькових лусок називають бруньковим кільцем. За кількістю таких кілець можна визначити вік гілки або невеликого дерева і чагарника.
spyaie_Pochki.png
У дерев і чагарників з усіх бруньок, що перезимували, утворюються пагони. Частина бруньок залишається нерозкритими. Це сплячі бруньки.
Сплячі бруньки часто відрізняються від звичайних більшою величиною. Вони протягом багатьох років можуть залишатися живими і повільно наростати верхівкою. При пошкодженні рослин (рубка, обрізка, обмерзання) такі нирки здатні формувати пагони. Крім того, нові пагони зі сплячих бруньок можуть утворитися на старих стовбурах і пнях дерев.
Будова бруньок
Зовні бруньки вкриті щільними шкірястими бруньковими лусками, які захищають їх від впливу несприятливих умов зовнішнього середовища.
У лупу на повздовжньому розрізі бруньки добре видно зародкове стебло, на верхівці якого знаходиться конус наростання, що складається з клітин утворювальної тканини.
На стеблі розташовані дуже дрібні зародкові листки. У пазухах цього листя знаходяться зародкові бруньки; вони такі дрібні, що їх можна розгледіти тільки в лупу.
Брунька являє собою зародковий пагін.
pic47.png
Усередині одних бруньок на зачатковому стеблі розташовані лише зачаткові листки. Такі бруньки називають вегетативними або листовими.
Генеративні або квіткові бруньки являють собою зародкові бутони або суцвіття, вони крупніше вегетативних і мають більш округлу форму.
На вершині пагону знаходиться верхівкова брунька. За до верхівкових бруньок пагони зростають у довжину.
У пазухах листя розташовуються пазушні бруньки. З них розвиваються бічні пагони, що забезпечують розгалуження. Розташування пазушних бруньок повторює розташування листків на пагоні.
Бруньки, які розвиваються в пазусі листка (на міжвузлях, листках, коренях), називають додатковими.
Після опадання листків на пагонах залишаються листові рубці, над якими розташовуються пазушні бруньки.
Після розгортання бруньок пагони ростуть швидко, а брунькові луски майже відразу опадають. Ділянка пагону з листовими рубцями від опалого брунькових лусок називають бруньковим кільцем. За кількістю таких кілець можна визначити вік гілки або невеликого дерева і чагарника.
spyaie_Pochki.png
У дерев і чагарників з усіх бруньок, що перезимували, утворюються пагони. Частина бруньок залишається нерозкритими. Це сплячі бруньки.
Сплячі бруньки часто відрізняються від звичайних більшою величиною. Вони протягом багатьох років можуть залишатися живими і повільно наростати верхівкою. При пошкодженні рослин (рубка, обрізка, обмерзання) такі нирки здатні формувати пагони. Крім того, нові пагони зі сплячих бруньок можуть утворитися на старих стовбурах і пнях дерев.
Будова бруньок
Зовні бруньки вкриті щільними шкірястими бруньковими лусками, які захищають їх від впливу несприятливих умов зовнішнього середовища.
У лупу на повздовжньому розрізі бруньки добре видно зародкове стебло, на верхівці якого знаходиться конус наростання, що складається з клітин утворювальної тканини.
На стеблі розташовані дуже дрібні зародкові листки. У пазухах цього листя знаходяться зародкові бруньки; вони такі дрібні, що їх можна розгледіти тільки в лупу.
Брунька являє собою зародковий пагін.
pic47.png
Усередині одних бруньок на зачатковому стеблі розташовані лише зачаткові листки. Такі бруньки називають вегетативними або листовими.
Генеративні або квіткові бруньки являють собою зародкові бутони або суцвіття, вони крупніше вегетативних і мають більш округлу форму.