Дихання (лат. respiratio) — основна форма дисиміляції у тварин, рослин і багатьох мікроорганізмів. Дихання — це фізіологічний процес, що забезпечує нормальний перебіг метаболізму (обміну речовин і енергії) живих організмів і сприяє підтримці гомеостазу (сталості внутрішнього середовища), отримуючи з довкілля кисень (O2) і відводячи туди ж в газоподібному стані деяку частину продуктів метаболізму організму (CO2, H2O тощо). Залежно від інтенсивності обміну речовин людина виділяє через легені в середньому близько 5–18 літрів вуглекислого газу (CO2), і 50 грамів води на годину, а з ними — близько 400 інших домішок летючих з'єднань, у тому числі й ацетон. У процесі дихання багаті хімічної енергією речовини, що належать організму, окиснюються до бідних енергією кінцевих продуктів (діоксиду вуглецю і води), використовуючи для цього молекулярний кисень.
Під зовнішнім диханням розуміють газообмін між організмом і навколишнім середовищем, що включає поглинання кисню і виділення вуглекислого газу, а також транспорт цих газів усередині організму по системі дихальних трубочок (трахейнодихаючі комахи) або в системі кровообігу.
Клітинне дихання включає біохімічні процеси транспортування білків через клітинні мембрани; а також власне окиснення в мітохондріях, що приводить до перетворення хімічної енергії в їжу.
У організмів, що мають великі площі поверхні, що контактують із зовнішнім середовищем, дихання може відбуватися за рахунок дифузії газів безпосередньо до клітин через пори (наприклад, в листі рослин, у порожнинних тварин). При невеликій відносної площі поверхні транспорт газів здійснюється за рахунок циркуляції крові (у хребетних та інших) або в трахеях (у комах).
Объяснение:
Дихання (лат. respiratio) — основна форма дисиміляції у тварин, рослин і багатьох мікроорганізмів. Дихання — це фізіологічний процес, що забезпечує нормальний перебіг метаболізму (обміну речовин і енергії) живих організмів і сприяє підтримці гомеостазу (сталості внутрішнього середовища), отримуючи з довкілля кисень (O2) і відводячи туди ж в газоподібному стані деяку частину продуктів метаболізму організму (CO2, H2O тощо). Залежно від інтенсивності обміну речовин людина виділяє через легені в середньому близько 5–18 літрів вуглекислого газу (CO2), і 50 грамів води на годину, а з ними — близько 400 інших домішок летючих з'єднань, у тому числі й ацетон. У процесі дихання багаті хімічної енергією речовини, що належать організму, окиснюються до бідних енергією кінцевих продуктів (діоксиду вуглецю і води), використовуючи для цього молекулярний кисень.
Під зовнішнім диханням розуміють газообмін між організмом і навколишнім середовищем, що включає поглинання кисню і виділення вуглекислого газу, а також транспорт цих газів усередині організму по системі дихальних трубочок (трахейнодихаючі комахи) або в системі кровообігу.
Клітинне дихання включає біохімічні процеси транспортування білків через клітинні мембрани; а також власне окиснення в мітохондріях, що приводить до перетворення хімічної енергії в їжу.
У організмів, що мають великі площі поверхні, що контактують із зовнішнім середовищем, дихання може відбуватися за рахунок дифузії газів безпосередньо до клітин через пори (наприклад, в листі рослин, у порожнинних тварин). При невеликій відносної площі поверхні транспорт газів здійснюється за рахунок циркуляції крові (у хребетних та інших) або в трахеях (у комах).