Тканина – система клітин і позаклітинних структур, подібних за походженням, розташуванням, будовою та функціями. наука про тканини називається гістологією. тканини тварин і людини, на відміну від рослинних тканин, мають міжклітинну речовину та утворюються із зародкових листків. багато тканин у зрілому стані мають стовбурові клітини, завдяки яким відбувається поповнення замість загиблих і відновлення при пошкодженнях. виникають тканини внаслідок спеціалізації клітин на виконанні певних функцій або диференціації клітин. як і у тварин, в організмі людини виділяють 4 типи тканин. епітеліальні тканини • походження. з усіх трьох зародкових листків (екто-, енто- і мезодерми). • особливості будови. 1) клітини щільно прилягають одна до одної, міжклітинної речовини мало або взагалі немає; 2) полярна диференціація клітин (наявність апікального і базального полюсів); 3) наявність міжклітинних з'єднань, що забезпечує міцний зв'язок епітеліоцитів. • розташування. межове положення між двома середовищами обумовлює розміщення зімкнутими пластами над сполучною тканиною і відокремленість від неї базальною мембраною. • функціональні особливості. 1) основними функціями є розмежувальна (або бар'єрна), захисна, транспортна, секреторна, всмоктувальна та ін.; 2) живлення відбувається від сполучної тканини шляхом дифузії, тому кровоносних судин епітелій не містить; 3) властива висока здатність до відновлення (регенерації). • класифікація. а. залежно від виконуваної функції, розрізняють три види епітеліїв: 1) покривні (утворюють різні вистилки); 2) залозисті (утворюють залози секреції); 3) сенсорні (входять до органів чуттів). б. за морфологічними особливостями клітин виділяють 2 типи епітеліїв: 1) одношарові (плоскі, кубічні, циліндричні); 2) багатошарові (плоскі, кубічні, циліндричні).
