Жил лесник он встовал рано утром и шол в лес однажды он услышал как кто-то плачет он быстро по шол туда и увидел что маленький оленёнок попал в капкан, а возле него стоят два оленя это его родители. Лесник не долго думая он вытошел оленёнка. И понёс его дамой а за ним пошли его родители. Он вылечил оленёнка, и отпустил его на свободу. Они не много посмотрели на лесник как будто поблагодариле его
ответ:Запримітив якось медвьдь в дуплі бджолиний вулик. Вирішив медком поласувати. Роздобув велику діжку. Пішов у ліс. По дорозі
зайця зустрів.
– Куди ти
– По мед, Клишоногий! Я вулик у лісі знайшов.
– Візьми мене з собою.
– Не візьму! Мені самому мало буде.
– І бджілкам нічого не залишиш?
– А навіщо їм? Вони собі ще назбирають...
Поліз Заєць у дупло. Забила на сполох сторожова бджола.
Напали бджоли усім роєм на непроханого гостя. Ох і дісталося ж йому від бджіл! Вже так вони його обробили, так покусали, що він ледве ноги уніс.
– Аж надто ти, Вуханю, безсовісний, – сказав Ведмідь. – От якби ти пішов по мед з кухлем, може, бджоли тебе б і не чіпали. Вони комахи добрі!
– Хотів би я подивитися, як вони тебе з кухлем зустрінуть Заєць.
Узяв Ведмідь невеличкого кухля і поліз у дупло. Забила на сполох сторожова бджола. Налетіли бджоли на Ведмедя і ну жалити. Гірше ніж зайця покусали.
– Усю справу ти мені зіпсував! – сказав Ведмідь Зайцю. – От якби ти не поліз до них зі своєю діжкою, вони б мене з кухлем не чіпали б... Ось до чого веде жадібність!
Жил лесник он встовал рано утром и шол в лес однажды он услышал как кто-то плачет он быстро по шол туда и увидел что маленький оленёнок попал в капкан, а возле него стоят два оленя это его родители. Лесник не долго думая он вытошел оленёнка. И понёс его дамой а за ним пошли его родители. Он вылечил оленёнка, и отпустил его на свободу. Они не много посмотрели на лесник как будто поблагодариле его
ответ:Запримітив якось медвьдь в дуплі бджолиний вулик. Вирішив медком поласувати. Роздобув велику діжку. Пішов у ліс. По дорозі
зайця зустрів.
– Куди ти
– По мед, Клишоногий! Я вулик у лісі знайшов.
– Візьми мене з собою.
– Не візьму! Мені самому мало буде.
– І бджілкам нічого не залишиш?
– А навіщо їм? Вони собі ще назбирають...
Поліз Заєць у дупло. Забила на сполох сторожова бджола.
Напали бджоли усім роєм на непроханого гостя. Ох і дісталося ж йому від бджіл! Вже так вони його обробили, так покусали, що він ледве ноги уніс.
– Аж надто ти, Вуханю, безсовісний, – сказав Ведмідь. – От якби ти пішов по мед з кухлем, може, бджоли тебе б і не чіпали. Вони комахи добрі!
– Хотів би я подивитися, як вони тебе з кухлем зустрінуть Заєць.
Узяв Ведмідь невеличкого кухля і поліз у дупло. Забила на сполох сторожова бджола. Налетіли бджоли на Ведмедя і ну жалити. Гірше ніж зайця покусали.
– Усю справу ти мені зіпсував! – сказав Ведмідь Зайцю. – От якби ти не поліз до них зі своєю діжкою, вони б мене з кухлем не чіпали б... Ось до чого веде жадібність!
Объяснение: